Тарифний бумеранг: Чому 15% мита Трампа б’ють по США боляче, ніж по експортерах
Лютий 2026 року став моментом істини для американської економічної моделі. Поки адміністрація Дональда Трампа розгортає «Розділ 122» та готує галузеві розслідування за «Розділом 232» (фармацевтика, напівпровідники), провідні фінансові інституції США оприлюднили звіти, що руйнують головний міф Білого дому. Delo.net.ua проаналізувало, хто насправді фінансує торговельну війну Трампа.
Міф про «іноземну оплату» зруйновано: дані ФРС та Єля
Президент Трамп неодноразово стверджував, що мита платять країни-експортери. Проте свіжі дослідження свідчать про протилежне:
- ФРС Нью-Йорка: Аналітики виявили, що американський бізнес та споживачі покривають майже 90% додаткових тарифних витрат.
- The Budget Lab (Єльський університет): Експерти підрахували, що від 31% до 63% витрат миттєво перекладаються на цінники в магазинах.
Таким чином, нове 15-відсоткове мито є фактично податком на власне населення, а не на закордонних виробників.
Юридична пастка: Битва за $130 мільярдів
Після рішення Верховного суду, який визнав попередні тарифи незаконними, бізнес вимагає повернення $130 млрд. Проте Боб Шварц з Oxford Economics попереджає: використання Розділу 122 — це юридична хитрість, щоб «замістити» старі борги новими зобов’язаннями та уникнути виплат. Це створює «екстремальну невизначеність», де компанії змушені роками судитися за власні обігові кошти.
Великий ісход: Диверсифікація замість капітуляції
Найбільш тривалим ефектом «тарифних гойдалок» може стати втрата привабливості ринку США. Вільям Бейн із Британської торгової палати (BCC) зазначає, що 40 000 британських компаній уже шукають альтернативи:
- Пріоритет на ЄС: Компанії переорієнтовують поставки на європейський ринок.
- Індо-Тихоокеанський регіон: Акцент на ринки, що швидко зростають і мають стабільні правила гри.
- Обмеження вибору: Американські споживачі незабаром зіткнуться з дефіцитом якісних товарів, оскільки експортери просто оминатимуть США через непередбачуваність Білого дому.
Контекст для України
Українські експортери сталі, алюмінію та агропродукції мають усвідомити: ринок США перестав бути «тихою гаванню». 15% мита та нові розслідування щодо металів змушують вітчизняний бізнес прискорити інтеграцію в європейські ланцюжки доданої вартості. Боротьба за американські квоти стає надто дорогою та ризикованою справою.
Глобальний розворот. Куди тікати українському експорту?
Поки США зачиняються «тарифною завісою» Дональда Трампа, українському бізнесу варто звернути увагу на ринки, що демонструють готовність до лібералізації. За прогнозами BCC та аналітиків Bain & Company, Індо-Тихоокеанський регіон стає новим центром тяжіння для товарів, які раніше йшли до Північної Америки.
Аналітична таблиця-прогноз: Альтернативні ринки для України 2026
| Категорія товару | Ринок США (Ризики) | Альтернатива: Індо-Тихоокеанський регіон | Потенціал зростання |
|---|---|---|---|
| Металопродукція | Мита 15% + Розділ 232 | В’єтнам, Індонезія (інфраструктурний бум) | Високий |
| Агротехнології | Протекціонізм Трампа | Таїланд, Малайзія (модернізація АПК) | Середній |
| Харчова пром-сть | Високі логістичні збори | Південна Корея, Японія (попит на organic) | Високий |
| IT-сервіси | Податкова невизначеність | Сінгапур, Тайвань (цифрові хаби) | Стабільний |
