Вартість оренди житла у Великій Британії стрімко зросла за останні п’ять років і тепер перевищує £1000 на місяць більш ніж у половині регіонів країни. Дані ринку свідчать: те, попри сповільнення темпів зростання, високі ціни на оренду залишаються серйозним викликом для домогосподарств.
За підрахунками аналітиків порталу Zoopla, у 2020 році середня місячна орендна плата перевищувала £1000 лише у 23% районів місцевої влади. У 2025 році цей показник зріс до 52%. Найбільше подорожчання традиційно зосереджене в Лондоні, на півдні Англії та у великих міських агломераціях, але зона високої оренди поступово поширюється й на інші регіони.
Зарплати зростають, але доступність падає
Хоча середні доходи населення за цей період також збільшилися, багато орендарів визнають, що не встигають за ринком житла. Після зняття ковідних обмежень у 2020–2021 роках орендна плата зросла приблизно на 36%, що суттєво посилило тиск на вартість життя — особливо для тих, хто не має змоги придбати власне житло.
51-річна медсестра Вікторія Фір із регіону Дамфріс і Галловей розповіла в коментарі BBC, що її орендна плата зросла з £950 до £1300 на місяць після восьми років проживання в одному будинку. За її словами, майже весь дохід тепер іде на житло, комунальні послуги та харчування, а будь-які заощадження стали неможливими.
Сповільнення зростання, але не зниження
Попри високі ціни, останні дані свідчать про певне охолодження ринку. Зростання орендної плати для нових договорів сповільнилося до 1,9% на рік — це найнижчий показник за чотири роки. Крім того, пропозиція житла для оренди за рік зросла приблизно на 14%, а попит став найслабшим за останні сім років.
Втім, представники орендодавців застерігають: тиск на витрати нікуди не зник. У National Residential Landlords Association зазначають, що власники житла змушені закладати майбутні витрати — від підвищення стандартів енергоефективності до змін у податковому законодавстві, запланованих на 2027 рік.
Що далі?
Експерти прогнозують, що у 2026 році орендна плата зростатиме повільніше — в межах 2–3% на рік. Це означає, що ринок поступово зміщується у бік орендарів, але високий базовий рівень цін і надалі визначатиме доступність житла у Великій Британії.
