Випадкова знахідка на узбережжі Нортумберленду стала віральною сенсацією та об’єктом уваги Британської геологічної служби (BGS). 64-річна Крістін Кларк під час прогулянки Святим островом (Ліндисфарн) виявила фрагмент стародавньої морської тварини, форма якої нагадує людську посмішку або «штучні зуби».
Наукова експертиза підтвердила, що об’єкт є частиною стебла криноїда (морської лілії) — голкошкірої тварини, що мешкала в океанах понад 350 мільйонів років тому. Знахідка походить з формації Алстон, яка характеризується темним вапняком кам’яновугільного періоду.
Економіка легенд: «Намистини Кадді» та турпотік
Для Святого острова, населення якого становить лише 150 осіб, палеонтологія є важливою частиною туристичного бренду. Місцеві скам’янілості відомі як «намистини Кадді» (Cuddy’s beads). Згідно з легендою VII століття, їх створював покровитель Північної Англії святий Катберт.
Куратор English Heritage доктор Френсіс Макінтош зазначає, що цей релігійний маркетинг ще з 1300-х років стимулював паломництво та збирання «духовних» артефактів. Сьогодні цей спадок трансформувався у нішевий палеонтологічний туризм, який приваблює тисячі відвідувачів щорічно.
Наукова цінність та ринок артефактів
Доктор Ян Хенніссен з BGS пояснює, що знайти цілого криноїда вкрай важко. Зазвичай море виносить на берег окремі диски — кісточки стебла. Однак знахідка Крістін Кларк є унікальною через свою поздовжньо розрізану та вигнуту форму, що створило антропоморфний ефект «посмішки».
Попри численні пропозиції від приватних колекціонерів щодо викупу знахідки, власниця вирішила залишити її собі. Цей кейс підкреслює зростаючий інтерес до аматорської палеонтології та роль соціальних мереж у швидкій ідентифікації та популяризації наукових об’єктів.
Палеонтологія як шанс для громад України
Досвід Нортумберленду є показовим для українських регіонів, багатих на геологічні пам’ятки (наприклад, Подільські Товтри або відкладення крейдяного періоду на Донеччині). Створення легенди навколо локальних скам’янілостей та залучення туристів до «полювання на артефакти» може стати дієвим інструментом розвитку депресивних територій та капіталізації регіональних природних парків.
За матеріалами: BBC
