Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови уряди України та США підписали 30 квітня 2025 року, Верховна Рада ратифікувала її 8 травня, а чинності документ набув 23 травня 2025 року. Її часто називають «угодою про надра», і саме навколо цієї назви виникає найбільше хибних уявлень: права власності на українські родовища вона нікому не передає.
Що насправді передбачає угода
За текстом угоди Україна зберігає повну власність і контроль над надрами, територіальними водами та природними ресурсами. Механізм інший: створюється спільний інвестиційний фонд, у який надходить частина майбутніх державних доходів від нових ліцензій на видобуток корисних копалин, нафти й газу, а фонд вкладає кошти в проєкти в Україні — насамперед у видобуток і переробку сировини та пов’язану інфраструктуру. Доходи й внески фонду звільнені від оподаткування і в США, і в Україні.
Для бізнесу це означає появу ще одного джерела капіталу для проєктів у критичній сировині — поряд із приватними інвесторами та міжнародними фінансовими інституціями. Але це не автоматичне фінансування: кожен проєкт проходить відбір фонду, а умови визначаються окремо.
Приклад: Velta і титан
Показовий кейс — компанія Velta, яка має спеціальні дозволи на розробку Бирзулівського та Лікарівського ільменітових родовищ у Кіровоградській області і розвиває власну технологію виробництва титанових порошків. 27 січня 2026 року австралійська European Lithium підписала угоду про придбання 100% Velta Titanium Holding за приблизно 173 млн власних акцій, за умови завершення перевірки. Компанія також розглядає можливий окремий лістинг на NASDAQ, але це поки план, а не ухвалене рішення.
Головний ризик: сировинна модель
Найбільша небезпека для української економіки — закріпитися в ролі постачальника сировини, коли глибока переробка і виробництво кінцевої продукції відбуваються за кордоном. Від того, чи закладатимуть проєкти фонду й приватні угоди будівництво переробних потужностей в Україні, залежить, скільки доданої вартості залишиться в країні.
Що це означає для бізнесу
Компаніям у видобутку, переробці та логістиці сировини варто стежити за конкурсами на нові ліцензії і критеріями відбору проєктів фонду. Постачальникам послуг і обладнання — за тим, які проєкти отримають фінансування: саме навколо них формуватиметься попит на підрядників. Реалістичний горизонт — роки, а не місяці: розвідка й будівництво видобувних потужностей тривають довго.