Китай оголосив про зниження цільового показника економічного зростання до 4,5–5%, що стало найнижчим офіційним орієнтиром з 1991 року. Рішення було представлено під час щорічних політичних зборів країни — так званих «двох сесій».
Новий орієнтир демонструє прагнення Пекіна реалістично оцінити економічні перспективи на тлі внутрішніх структурних проблем і зростання глобальної геополітичної напруженості.
Новий економічний курс Пекіна
Цільове зростання представив прем’єр-міністр Лі Цян під час виступу на щорічному з’їзді законодавчого органу країни — Вситайські збори народних представників.
Це перше зниження цільового показника з 2023 року, коли уряд визначив орієнтир на рівні «близько 5%». У 2020 році влада взагалі відмовилася від встановлення цілі через пандемію.
Новий орієнтир оприлюднено в межах найбільших політичних зборів Китаю — Дві сесії, де також обговорюють основні економічні пріоритети країни.
Виклики для другої економіки світу
Китай стикається з низкою серйозних економічних проблем:
- слабке внутрішнє споживання
- затяжна криза на ринку нерухомості
- старіння населення
- скорочення народжуваності
- зростання торговельної напруженості зі Сполучені Штати Америки.
Додатковий тиск на економіку чинять геополітичні фактори, включно з конфліктом на Близькому Сході та подорожчанням енергоносіїв.
Аналітики вважають, що нижча ціль дає владі більше гнучкості в управлінні економікою, не змушуючи уряд стимулювати зростання за рахунок надмірних витрат.
Новий п’ятирічний план розвитку
Оголошення цільового зростання стало частиною підготовки 15-го п’ятирічного плану розвитку, який визначатиме економічну політику країни до 2030 року.
Пекін планує:
- інвестувати у високі технології та наукові дослідження
- активно впроваджувати штучний інтелект у промисловості
- розширювати інфраструктуру транспорту та енергетики
- стимулювати споживання домогосподарств.
За словами Лі Цяна, протягом наступних п’яти років буде реалізовано понад 100 великих інфраструктурних та технологічних проєктів.
Слабкість внутрішнього попиту
Однією з головних проблем економіки залишається криза ринку нерухомості.
Раніше сектор житла формував майже третину економіки країни та був ключовим джерелом доходів для місцевих органів влади. Падіння продажів і боргові проблеми девелоперів спричинили скорочення зарплат і робочих місць у багатьох галузях.
Через це уряд намагається зменшити залежність економіки від будівництва та експорту, стимулюючи внутрішній попит.
Експорт залишається головною опорою
Попри проблеми, китайська економіка продовжує отримувати значну підтримку від експорту.
Минулого року країна зафіксувала найбільший у світі торговельний профіцит — $1,19 трлн.
Втім така модель робить економіку вразливою до зовнішнього тиску, зокрема тарифної політики президента Дональд Трамп.
Очікується, що у квітні Трамп проведе перші цього року особисті переговори з лідером Китаю Сі Цзіньпін.
Енергетичні ризики для Пекіна
Китай також стикається з ризиками у сфері енергетики. Через загострення ситуації на Близькому Сході країна втратила доступ до частини дешевої нафти, зокрема з Іран.
Водночас Пекін наголошує, що вже кілька років активно переходить на відновлювані джерела енергії, щоб зменшити залежність від викопного палива.
