$498 млн інвестицій за 2025 рік і серія стратегічних угод навесні 2026-го — український IT перестав продавати час розробників і почав продавати готові продукти.
DefenseTech, кіберзахист і автоматизація ланцюгів постачання стали найгарячішими активами для покупців із США та ЄС: пізні раунди Series D і Growth сформували близько половини всього обсягу інвестицій, за даними AIN.
Трендові ніші: чому DefenseTech та кіберзахист коштують дорожче за все
Головна точка тяжіння для західного капіталу — оборонні технології з бойовою валідацією. За даними Brave1, у 2025 році понад 50 DefenseTech-стартапів залучили $105+ млн. Для порівняння: у 2023-му ця сума становила лише $5 млн, у 2024-му — близько $40 млн. Про те, як цивільні технології стають основою оборонного сектору, ми писали в матеріалі про Military-Tech.
Що купують найактивніше: безпілотні та автономні системи, засоби РЕБ, програмне забезпечення для управління полем бою, а також рішення для кіберзахисту критичної інфраструктури. Показовим кейсом стало IPO українського стартапу Swarmer у березні 2026 року: компанія, що розробляє технології керування роями дронів, продемонструвала стрімке зростання — її акції подорожчали майже вдесятеро протягом перших днів торгів на Nasdaq.
Другий за привабливістю напрям — автоматизація ланцюгів постачання та supply chain software. Логістичні колапси останніх років сформували стабільний попит на подібні рішення з боку європейських ритейлерів і виробників. У I кварталі 2026 року технологічний сегмент став другим за обсягом інвестицій на українському ринку після агробізнесу, а серед найбільших угод зафіксовано $50 млн, залучених UForce від Shield Capital, Lakestar і Ballistic Ventures.
Чек-лист для продажу: що перевіряє західний інвестор в українській компанії перед підписанням угоди
Due diligence у 2026 році — це не лише перевірка фінансів. Стратегічні покупці з США та ЄС оцінюють кілька обов’язкових блоків:
Бойова або ринкова валідація продукту. Профільні фонди роблять інвестиції зазвичай після того, як продукт вже перевірено на фронті або підтверджено реальним закупівельником — після війни це мають бути західні компанії чи уряди.
Корпоративна структура. Більшість угод структурується за іноземним правом — це вимога покупця, а не опція. Юрисдикції реєстрації холдингу, права на IP та склад засновників перевіряються в першу чергу.
Traction і експортний потенціал. Оборонні та dual-use інвестиції лишаються пріоритетом, а цивільні угоди вимагатимуть сильніших доказів traction і експорту, оскільки невизначеність зберігається.
Команда і утримання ключових людей. Покупці фіксують умови retention для core-team на 2–3 роки після угоди.
Стратегія виходу для засновників: коли продавати і як не продешевити
За словами аналітиків, SaaS-апокаліпсис безпосередньо впливає на українські software-компанії, які розглядають M&A або IPO: вікно для злиттів і поглинань чи виходу на біржу зараз не найкраще. Але для DefenseTech і dual-use ніш — навпаки, момент сприятливий.
Ключові поради для засновників МСБ, що готуються до продажу: почати підготовку до due diligence за 12–18 місяців до угоди; розмежувати IP від операційної компанії; мати аудит за міжнародними стандартами хоча б за два останні роки; зафіксувати pipeline і ARR у форматі, зрозумілому для іноземного покупця.
Радник президента Олександр Камишін окреслює український DefenseTech як середовище, здатне сформувати щонайменше 10 компаній рівня unicorn. Для засновників це сигнал: не поспішати з продажем заради швидкого виходу, якщо продукт має реальний експортний потенціал.
Висновок: Продуктова Україна вже не чекає — вона диктує умови
M&A-відлига весни 2026-го — це не випадковість. Це результат трьох років бойової розробки, масштабування в умовах реального стресу і виходу на міжнародні ринки. Для dealmakers сигнал зрозумілий: M&A відкривається, але нерівномірно. Конкурентна перевага дедалі більше переходить до тих, хто має доступ до капіталу, чіткий стратегічний фокус і здатність діяти рішуче. Українські ІТ-засновники, які зрозуміли це першими, вже сидять за столом переговорів — не як підрядники, а як партнери.
FAQ: Часті запитання про M&A в українському ІТ у 2026 році
Найвищий попит у стратегічних покупців із США та ЄС — на DefenseTech (дрони, РЕБ, системи управління), рішення для кіберзахисту та supply chain software. Компанії з бойовою валідацією продукту або підтвердженим експортним traction отримують найвищі оцінки.
Середній розмір угоди на українському M&A-ринку у 2025 році становив близько $34 млн. Для DefenseTech і AI-рішень оцінки ростуть: окремі раунди сягають $50 млн і вище. Фінальна вартість залежить від ARR, IP-структури, команди та ринкового потенціалу.
Due diligence — це комплексна перевірка компанії перед угодою: фінанси, юридична структура, права на інтелектуальну власність, команда і продуктові метрики. Готуватись варто за 12–18 місяців: впорядкувати документи, перейти на міжнародні стандарти звітності та розмежувати IP від операційної компанії.
Для DefenseTech і dual-use рішень момент сприятливий — попит з боку стратегічних інвесторів стабільно зростає. Для класичного SaaS вікно угод зараз вужче. Якщо продукт має реальний експортний потенціал і динаміку зростання, краще зачекати на вищу оцінку.
Ключові канали: профільні венчурні фонди з фокусом на Україну (Horizon Capital, u.ventures, Green Flag Ventures), міжнародні акселератори та Defense-фонди США і ЄС, а також платформи типу Dealbook of Ukraine. Участь у міжнародних конференціях і наявність англомовного pitch deck — обов’язкова умова.