Розпізнавати емоції працівників за допомогою ШІ в Україні планують заборонити. Цей пункт є в переліку заборонених практик, який робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань цифрової трансформації вже внесла до перших двох розділів майбутнього закону про штучний інтелект. Опрацьовано 15 статей, закон мають написати протягом 2026 року.
Текст ще не зареєстрований у Раді, і формулювання можуть змінитися. Але логіка вже зрозуміла: документ гармонізує українське право з європейським AI Act, де такі самі заборони діють з 2 лютого 2025 року. Якщо компанія купує чи розробляє HR-аналітику, відеоаналітику для магазинів або скоринг, найдешевше перевірити ці інструменти зараз, поки закону немає. Коли закон ухвалять, переробляти процеси буде дорожче.
Хто пише закон і на якому він етапі
Робоча група вперше зібралася 12 червня 2026 року під головуванням голови профільного комітету Михайла Крячка. Тоді до неї входило понад 100 учасників: народні депутати, представники органів влади, громадських організацій, українські й іноземні експерти. У вересні, коли проєкт презентував менеджер напряму ШІ Мінцифри Олег Дубно, йшлося вже про понад 150 членів. Серед завдань окремо названо адаптацію європейських правил до умов війни.
Готові два розділи. Вони визначають сферу дії закону, терміни й принципи регулювання: верховенство права, людиноцентричність, технологічну нейтральність, підзвітність, прозорість, захист персональних даних та обов’язковий людський контроль. Там же зафіксовано перелік заборонених практик. Паралельно описано, як розподілять повноваження: Кабмін формує політику, Мінцифри відповідає за стандарти й ШІ-грамотність, окремий цифровий регулятор наглядає за ринком і універсальними моделями, а в профільних галузях контроль лишається за своїми регуляторами, зокрема НБУ та НКЕК. Зараз група працює над третім розділом про високоризикові системи.
Для порівняння: у червні підготовка закону ще спиралася на «Білу книгу» Мінцифри, тобто на політичні орієнтири, а не на норми. Що з цього документа стосується відповідальності за помилки алгоритмів, ми розбирали в матеріалі про те, хто відповідатиме за дії алгоритмів. Перелік заборон уже є частиною тексту закону.
Які практики ШІ пропонують заборонити
Опубліковані формулювання майже збігаються зі статтею 5 AI Act. До заборонених віднесли:
- Маніпулятивні методи, тобто, за логікою AI Act, прихований вплив на рішення людини, який суттєво спотворює її поведінку.
- Використання вразливості людини чи групи через вік, інвалідність, соціальне або економічне становище.
- Прогнозування злочинів виключно на основі профілювання.
- Розпізнавання емоцій на робочому місці та в освіті.
- Біометричну категоризацію людей за чутливими ознаками.
- Дистанційну біометричну ідентифікацію в реальному часі в публічних місцях. Виняток зробили для правоохоронних і безпекових цілей.
Інших винятків у публічних матеріалах немає. У європейському регламенті розпізнавання емоцій на роботі дозволене з медичних міркувань або з міркувань безпеки. Чи з’явиться таке застереження в українському тексті, поки невідомо. Розміри штрафів і перехідний період теж не оприлюднені. Для орієнтиру: AI Act за порушення заборон передбачає до 35 млн євро або до 7% світового річного обороту, залежно від того, що більше.
Де заборони можуть зачепити звичайний бізнес
Здається, що перелік стосується спецслужб і соцмереж. Насправді кілька пунктів прямо лягають на комерційні продукти, які в Україні вже продають як сервіс.
- HR-аналітика стає першою зоною ризику. Сервіси, які «зчитують» залученість чи стрес із відеоінтерв’ю, аналізують тон голосу операторів кол-центру або міміку під час робочих дзвінків, розпізнають емоції працівників. Саме цю практику названо прямо.
- Відеоаналітика в торгових залах може вийти за межу. Підрахунок відвідувачів і теплові карти не ідентифікують людей. Інша справа — системи, що в реальному часі впізнають обличчя в публічно доступному приміщенні або сортують покупців за чутливими ознаками.
- Таргетинг кредитів і розстрочок доведеться переглянути. Модель, яка навмисно шукає людей у скрутному фінансовому становищі, щоб запропонувати їм дорожчий продукт, дуже схожа на «використання вразливості через економічне становище».
- Персоналізацію в застосунках варто перевірити на дарк-патерни. Якщо алгоритм підбирає момент і формулювання так, щоб людина погодилась на покупку, не розуміючи наслідків, це межує з маніпулятивними методами.
Українські постачальники ПЗ, які продають продукти в ЄС, уже мають виконувати європейські заборони, незалежно від того, коли з’явиться український закон. Строки для високоризикових систем у Європі тим часом зсуваються: частину вимог щодо ШІ у працевлаштуванні перенесли на 2 грудня 2027 року, але обов’язок роботодавця повідомляти працівників про ШІ лишився чинним.
Що перевірити вже зараз
Реєструвати системи чи проходити аудит поки не потрібно: вимог, які б діяли в Україні, ще немає. Проте одна інвентаризація заощадить місяці пізніше.
- Скласти перелік ШІ-інструментів, зокрема вбудованих у SaaS, який купили для HR, продажів чи безпеки. Функції розпізнавання емоцій і біометрії часто сховані в налаштуваннях, а не в назві продукту.
- Позначити все, що обробляє обличчя, голос або поведінку людей. Для кожного пункту записати, хто ці люди (працівники, клієнти, перехожі) і що система з цими даними робить.
- Запитати постачальника, чи відповідає продукт статті 5 AI Act. Європейські вендори вже мають таку відповідь, а її відсутність сама по собі є сигналом.
- Не підписувати довгі контракти на інструменти з розпізнаванням емоцій працівників без права розірвати договір у разі зміни законодавства.
Наступна важлива частина — розділ про високоризикові системи. За опублікованими матеріалами, там розглядають біометрію, критичну інфраструктуру, освіту, працевлаштування, державні послуги й правосуддя. Для бізнесу цей розділ може виявитися вагомішим за заборони: він визначить, що саме доведеться документувати й кому звітувати. Компаніям, які хочуть протестувати ШІ-продукт під наглядом держави ще до ухвалення закону, варто подивитися на регуляторну пісочницю Мінцифри.