24 березня Національний банк опублікував перший офіційний документ про використання штучного інтелекту у фінансовому секторі — і зробив це не як наказ, а як запрошення до дискусії. За результатами власного опитування НБУ (208 учасників ринку, листопад 2025 року), 64% фінустанов уже використовують ШІ чи ML-рішення, а 23% роблять це активно. Регулятор фактично наздоганяє ринок, а не випереджає його — тому правила, які завтра стануть обов’язковими, уже відомі сьогодні, і встигнути підготуватись можна, поки документ ще має статус дискусійного.
Поки що документ не має обов’язкової сили — це важливо розуміти одразу, щоб не сприймати його як готовий закон. Але дорожня карта регулятора вже окреслена, і фінустанови, які підпадають під регулювання НБУ, ризикують не репутацією, а наглядовими наслідками, якщо підійдуть до підготовки формально.
Що таке дискусійний документ і чому це поки не закон?
«Дискусійний документ з етичного та відповідального використання штучного інтелекту учасниками ринку фінансових послуг України» поширюється на банки, страховиків, платіжні установи та небанківські фінансові компанії, що перебувають під регулюванням НБУ. Обов’язкової сили він не має — це офіційний сигнал регулятора про майбутні очікування, а не нормативний акт. Пропозиції ринку приймаються на [email protected] без фіксованого дедлайну.
Дорожня карта НБУ складається з трьох етапів: збір позицій ринку → публікація висновків регулятора → Біла книга з подальшим нормативним регулюванням. За останньою публічною інформацією регулятора — НБУ розіслав фінустановам листи з проханням детальніше описати практики використання ШІ в обробці даних і кібербезпеці, — процес досі на етапі дослідження, і новіших офіційних оновлень поки не з’являлося. Конкретної дати завершення Білої книги НБУ не називав, тобто вікно для підготовки ще відкрите, але невизначено, наскільки довго.
Які принципи лежать в основі майбутніх вимог?
Документ фіксує десять принципів відповідального використання ШІ. Найпомітніші для бізнесу:
- Людський нагляд і відповідальність: за важливими автоматизованими рішеннями завжди має стояти людина, яка може їх скасувати чи пояснити.
- Прозорість і зрозумілість: клієнт має розуміти, що рішення щодо нього ухвалив алгоритм, а не менеджер.
- Право на пояснення й оскарження: відмову в кредиті чи блокування операції, ухвалені алгоритмом, клієнт зможе оскаржити й вимагати пояснення логіки рішення.
- Управління ризиками за принципом потенційної шкоди: чим серйозніші наслідки помилки алгоритму для клієнта, тим жорсткіші вимоги до контролю.
- Недискримінація: модель не повинна систематично упереджено оцінювати окремі групи клієнтів.
Який пункт найлегше проґавити?
Профільні юристи, що аналізували документ (зокрема огляд Juscutum), звертають увагу на деталь, яка рідко потрапляє в новинні заголовки: НБУ орієнтує ринок на аудит контрактів із постачальниками ШІ-рішень — конкретно на пункт про заборону навчання моделі постачальника на клієнтських даних банку чи фінустанови. Для команд, які підключили готову хмарну ШІ-платформу без юридичного перегляду угоди про використання даних, це той рядок дрібним шрифтом, який варто перечитати вже зараз, а не після того, як вимога стане обов’язковою.
Де контроль буде найжорсткішим?
Документ прямо виділяє застосування ШІ з підвищеним ризиком — кредитний скоринг, AML-моніторинг і антифрод-системи. Саме тут алгоритмічна помилка одразу б’є по конкретній людині: відмова в кредиті, заблокований рахунок, хибне звинувачення в шахрайстві. Про те, як уже сьогодні влаштований ШІ-скоринг і чим він відрізняється від класичного андеррайтингу, ми писали в матеріалі про ШІ-скоринг проти класичного андеррайтингу — саме такі системи регулятор класифікуватиме як високоризикові в першу чергу.
Це не ізольована ініціатива НБУ, а частина ширшого руху до регульованого ШІ в Україні — паралельно формується відповідальність за дії алгоритмів і на рівні цифрового законодавства, про що ми розповідали в матеріалі про Цифровий кодекс України та відповідальність за дії алгоритмів.
Що зробити вже зараз?
- Перевірити контракти з ШІ-постачальниками на пункт про заборону навчання на клієнтських даних — і додати його, якщо він відсутній.
- Класифікувати наявні ШІ-системи за рівнем ризику: окремо виділити все, що впливає на кредитні рішення, AML і антифрод.
- Підготувати механізм пояснення рішень для клієнта — хоча б у ручному режимі, поки немає готового автоматизованого рішення.
- Призначити відповідального за людський нагляд над кожною high-risk моделлю — не розмито «команду продукту», а конкретну особу.
- Стежити за публічними оновленнями НБУ й за нагоди надсилати власні пропозиції на [email protected] — Біла книга не матиме перехідного періоду в кілька років, як це часто буває з європейськими регламентами.
Головний ризик тут не в тому, що вимоги НБУ виявляться занадто суворими. Ризик у тому, щоб зустріти публікацію Білої книги зі стосом непереглянутих контрактів і моделями, які ніхто у компанії не може пояснити клієнту простими словами.