Штраф за неподання звіту про контрольовані іноземні компанії у 2026 році становить 332 800 гривень — і він не залежить від того, чи отримала іноземна компанія хоч якийсь прибуток. Це 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, який з 1 січня 2026 року дорівнює 3328 гривням.
Водночас податкова дедалі рідше дізнається про іноземні активи з самої декларації: Україна отримує дані про закордонні рахунки резидентів у межах автоматичного обміну CRS. Нижче — хто саме зобов’язаний звітувати, у які строки і що варто звірити до подання.
Хто вважається контролюючою особою
Податковий кодекс (підпункт 39-2.1.2) визначає три підстави, і достатньо однієї. Перша — володіння часткою в іноземній юридичній особі понад 50 відсотків. Друга — частка понад 10 відсотків за умови, що кілька резидентів України разом володіють у цій компанії часткою понад 50 відсотків.
Третя підстава найменш очевидна і найчастіше стає несподіванкою — фактичний контроль. Якщо особа розпоряджається рахунком компанії, підписує від її імені угоди або дає обов’язкові вказівки керівництву, вона вважається контролюючою навіть тоді, коли формально не володіє жодною часткою. Саме тут виникає більшість спорів: номінальний власник за кордоном не знімає обов’язку з того, хто реально ухвалює рішення.
Два різні обов’язки, які часто плутають
Перший — повідомлення. Його надсилають до контролюючого органу протягом 60 днів з дня набуття частки, її відчуження, а також початку або припинення фактичного контролю. Це разова дія за фактом події, і вона не замінює річної звітності.
Другий — власне звіт про контрольовані іноземні компанії. За підпунктом 39-2.5.2 його подають в електронній формі одночасно з річною декларацією: фізичні особи — разом з декларацією про майновий стан і доходи, юридичні — разом з декларацією з податку на прибуток. Для фізичних осіб це означає строк до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4).
Скільки коштує помилка
Пункт 120.7 Податкового кодексу розділяє два порушення. Неподання звіту — штраф 100 розмірів прожиткового мінімуму, тобто ті самі 332 800 гривень за цінами 2026 року. Несвоєчасне подання — один розмір прожиткового мінімуму, 3328 гривень, за кожен календарний день прострочення, але не більше 50 розмірів, тобто 166 400 гривень.
Практичний висновок із цієї арифметики неочевидний, але важливий: подати звіт із запізненням суттєво дешевше, ніж не подати його зовсім. Якщо строк уже пропущено, зволікання далі лише збільшує суму до межі в 166 400 гривень, тоді як повна відмова від подання одразу дає максимальний штраф.
Що податкова бачить через CRS
Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки у серпні 2022 року, а фактичний обмін даними розпочався у 2024-му. Це означає, що інформація про рахунки українських резидентів в іноземних банках надходить до податкової без окремого запиту з її боку.
Наступний крок — приєднання до Доповнення до цієї угоди (Addendum to CRS MCAA). Оновлений стандарт, схвалений ОЕСР у 2023 році, враховує нові фінансові продукти та інструменти, які можуть використовуватися як альтернатива класичному банківському рахунку. Міністерство фінансів оновило національні правила застосування CRS відповідно до цього стандарту.
Для бізнесу наслідок простий: розбіжність між даними, отриманими через CRS, і задекларованими доходами стає підставою для запиту про надання пояснень, а за наявності підстав — і для донарахування зобов’язань. Питання вже не в тому, чи дізнається податкова про рахунок, а в тому, чи збігаються цифри.
Що звірити до подання
Почати варто зі структури володіння, причому не лише прямого: опосередковане володіння через ланцюжок компаній і трастові конструкції враховується так само. Окремо варто чесно відповісти на питання про фактичний контроль — хто розпоряджається рахунками і підписує договори.
Далі — фінансова звітність іноземної компанії та її узгодженість з українською декларацією. Типові джерела розбіжностей тут не екзотичні: різні курси валют на дати визнання доходу, різні методи оцінки, різні періоди. І нарешті, перевірка самих строків: повідомлення прив’язане до події та 60 днів, звіт — до річної декларації. Пропустити перше, подавши друге вчасно, цілком можливо, і це окреме порушення.
Поширені питання щодо податкової звітності 2026
Оновлення стосуються посилення контролю транскордонних операцій, уточнення вимог до звітності КІК та активнішого використання даних CRS для перевірок.
Необхідно забезпечити повну відповідність фінансових даних, підтвердити структуру власності та подати звіт у встановлені строки з усіма додатками.
CRS — це механізм автоматичного обміну фінансовою інформацією між країнами, який дозволяє податковим органам перевіряти достовірність задекларованих доходів.
У 2026 році — 332 800 грн, тобто 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи. Штраф не залежить від прибутку іноземної компанії.
Так, особливо якщо компанія має КІК, працює з іноземними контрагентами або отримала запити від податкових органів.