96 із 100 карткових операцій в Україні за перший квартал 2026 року пройшли без готівки — Нацбанк зафіксував це в звичайній щоквартальній статистиці, і новина навіть не потрапила в топ фінансових заголовків. А ще пів року тому та ж цифра викликала б подив. Це і є цифрові фінанси на практиці: не футуристична концепція з презентацій, а інфраструктура, яку більшість бізнесів уже використовує щодня, часто не називаючи її цим терміном.
Що таке цифрові фінанси і чому це не лише про застосунок банку
Термін «цифрові фінанси» часто звужують до мобільного банкінгу — зручного додатку замість походу у відділення. Насправді йдеться про ширшу зміну: гроші, платежі й дані про них перестають бути прив’язаними до одного банку і починають рухатись між сервісами через відкриті інтерфейси (API), а не через паперові довідки чи ручні вивантаження.
Для бізнесу це означає три речі одразу: швидший доступ до даних про власні фінанси, менше ручної звірки між системами і можливість підключати сторонні сервіси (бухгалтерські, скорингові, аналітичні) напряму до банківського рахунку — без експорту виписок у Excel вручну.
Open Banking і BankID — інфраструктура, яка вже працює
Найпомітніший приклад — система BankID Національного банку. За перше півріччя 2026 року через неї пройшло 66 мільйонів успішних електронних ідентифікацій — на 30% (15,2 млн) більше, ніж за той самий період 2025-го. До системи вже підключені сервіси поза банківською сферою: підтвердження віку для маркетплейсів на кшталт Glovo та zakaz.ua, верифікація нерухомості через застосунок «МОЄ», телеком-сервіси.
Концепцію Open Banking НБУ затвердив ще у 2023 році — ідея в тому, щоб банки за згодою клієнта ділились фінансовими даними зі сторонніми сервісами через стандартизовані API, а не через кожен банк окремо домовлятись про власний формат вивантаження. Для бізнесу, що працює з кількома банками одночасно, різниця відчутна: замість інтеграції з кожним банком окремо — один стандартизований протокол обміну. Ця сама логіка API-first підходу лежить в основі необанків — фінтех-гравців без фізичних відділень, які для бізнесу й громадян несуть як переваги швидкості, так і окремі ризики; детальніше в матеріалі «Необанки».
Детальніше про те, як саме автоматизація і алгоритми змінюють роль фінансової функції всередині компанії, — у матеріалі Digital finance: як технології змінюють управління грошима.
Безготівкові розрахунки: цифри, які вже стали нормою
За даними НБУ, у першому кварталі 2026 року частка безготівкових карткових операцій зросла до 96% за кількістю (проти 95,2% роком раніше) і до 67,3% за сумою (проти 65,2%). Найбільше карток використовують у роздрібній торгівлі та сфері послуг — 74,3% усіх безготівкових операцій за кількістю.
Показовий і другий тренд: частка операцій із фізичним зчитуванням картки (вставив у термінал, ввів PIN) продовжує падати — 0,9% за кількістю операцій у I кварталі 2026 року проти 2,2% роком раніше. Тобто навіть там, де платіж усе ще картковий, він дедалі частіше безконтактний — через телефон, смарт-годинник чи токенізовану картку в застосунку.
Для бізнесу практичний висновок простий: інфраструктура прийому платежів, розрахована на «картку з чипом і термінал», — це вже застарілий стандарт. Про те, які альтернативи їй з’являються — від миттєвих переказів за стандартом ISO 20022 до прямих A2A-платежів, — читайте в огляді миттєвих платежів і розрахунків A2A на хабі платіжних систем. Швидший доступ до даних про рух коштів також відкриває шлях до точнішого прогнозування — про те, як AI-driven Cash Flow Management дозволяє бачити грошові потоки наперед, детальніше — в матеріалі про AI-прогнозування грошових потоків і касових розривів.
Е-гривня: чому цифрова валюта НБУ досі не запущена
Окремо варто розвести дві речі, які часто плутають: цифрові фінансові сервіси (Open Banking, BankID, безготівкові платежі) і цифрову валюту центрального банку (CBDC) — власне е-гривню. Перше вже працює й розвивається щоквартально. Друге станом на середину 2026 року все ще перебуває на етапі досліджень і аналізу міжнародного досвіду.
НБУ прямо пояснює причину паузи: під час повномасштабної війни масштабні інвестиції в технологічний пілот CBDC — не пріоритет, і банк зосереджується на пошуку рішення в довгостроковій перспективі, а не на запуску «тут і зараз». Це не означає, що проєкт закритий — концепція е-гривні як цифрових грошей НБУ була опублікована ще в 2023 році, — просто горизонт запуску відсунувся далі, ніж очікувалось раніше.
Що це означає для бізнесу вже зараз
Якщо чекати на е-гривню як на «точку відліку» цифрових фінансів — можна пропустити зміни, які вже відбулись. Практичні кроки, доступні бізнесу сьогодні, без очікування нових регуляцій:
- Підключити прийом безконтактних і токенізованих платежів там, де досі стоїть лише класичний термінал під картку з чипом.
- Розглянути BankID-верифікацію для онбордингу клієнтів замість збору сканів документів вручну.
- Оцінити банки-партнери за готовністю до Open Banking API — це вже критерій вибору, а не гіпотетична перевага.
- Закладати в бюджет модернізацію платіжної інфраструктури як поточну статтю витрат, а не одноразовий проєкт.
Огляд ширшого фінансового ландшафту для бізнесу — на хабі «Бізнес в Україні», де зібрано матеріали про кредитування, податки й регуляторні зміни поряд із цифровою інфраструктурою. Ця цифрова інфраструктура розвивається на тлі ширшої макрофінансової картини — детальніше — в матеріалі про новий транш МВФ у $1,5 млрд і виклики програми підтримки України.