До 20 листопада 2026 року банки й платіжні компанії, які надають послугу еквайрингу, мають привести свою роботу у відповідність до оновленого Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів. Зміни затвердила постанова Правління НБУ від 14 травня 2026 року № 51, чинна з 20 травня; на адаптацію ринку відведено шість місяців від цієї дати.
Для торговця це не суто технічна історія всередині банку. Разом зі зміною правил у квитанції покупця з’являється код категорії діяльності отримувача, а еквайр передає емітенту картки код ЄДРПОУ або реєстраційний номер платника податків того, на чию користь іде платіж. Підміна категорії діяльності — міскодинг — після цього перестає бути непомітною.
Що саме змінила постанова № 51
Національний банк описав чотири групи новацій для установ, що надають еквайринг.
Розширено перелік обов’язкової інформації про операцію. За платіжною операцією з оплати товарів, робіт і послуг еквайр зобов’язаний передати емітенту дані про кожного отримувача: для юридичної особи — код за ЄДРПОУ, для ФОП — реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, якщо підприємець має відповідну відмітку в паспорті. Ця інформація стає доступною користувачеві платіжного інструмента, тобто платнику.
Окремий виняток зроблено для комунальних платежів: за оплату житлово-комунальних послуг еквайр має право вказувати у відомостях про отримувача власний код за ЄДРПОУ, а не кожного постачальника окремо. Це збережено навмисно, щоб одна операція на користь кількох постачальників і далі працювала як одна операція.
Розширено перелік обов’язкових реквізитів квитанції. У ній тепер мають бути дані про отримувача, сума комісії, призначення платежу і код категорії діяльності отримувача (MCC).
Еквайр зобов’язаний назватися до початку операції. Якщо оплата відбувається в інтернеті, користувач ще до ініціювання платежу має бачити повне найменування фінансової установи, через яку проходить розрахунок.
Четверта група стосується фізичних осіб — вона заслуговує окремого розділу.
Еквайринг для фізосіб: волонтери, чайові, продаж на платформах
Практика, коли картковий термінал або платіжна сторінка працює не на юрособу й не на ФОП, склалася в Україні давно: волонтерські збори, чайові офіціантам, продаж вживаних речей через цифрові платформи. Досі чітких правил, кому саме еквайр має право надавати таку послугу, не було.
Тепер Національний банк визначив дві категорії фізичних осіб, яким послугу надавати можна:
- особа, офіційно зареєстрована як волонтер;
- особа, яка має договірні відносини із суб’єктом господарювання, з яким еквайр уклав договір про здійснення еквайрингу — наприклад, офіціант у закладі харчування або продавець вживаних товарів на цифровій платформі.
Разом із цим встановлено перелік інформації, яку еквайр передає емітенту за операціями на користь таких осіб. У самому НБУ наголошують, що регуляція не створює обмежень для користувачів платіжних послуг, зокрема волонтерів, — вони продовжать використовувати платіжні інструменти для зборів, як і раніше.
Практичний наслідок для бізнесу, що працює з такими платежами, інший: якщо ваша модель передбачає прийом коштів на користь фізосіб — маркетплейс вживаних товарів, сервіс чайових, платформа виконавців — до 20 листопада варто мати з цими людьми оформлені договірні відносини або переконатися, що вони є в їхньому статусі. Без цього еквайр не матиме підстав обслуговувати такі операції.
Чому міскодинг стає видимим
MCC — код категорії діяльності торговця, який визначає, до якої групи належить операція: продуктовий магазин, АЗС, ресторан, переказ коштів. Від нього залежать і комісія, і правила платіжних систем, і те, як операція виглядає для банку-емітента. Міскодинг — свідома підміна цього коду, щоб операція потрапила у вигіднішу або менш помітну категорію.
Дві норми з постанови № 51 б’ють по цій практиці одночасно. Перша: MCC стає обов’язковим реквізитом квитанції, яку бачить платник, — розбіжність між тим, що людина купила, і тим, як позначено операцію, стає помітною без жодного запиту до банку. Друга: емітент отримує ідентифікаційні дані конкретного отримувача, тому платіж уже неможливо «розчинити» в узагальненому найменуванні провайдера.
Сам регулятор пов’язує ці зміни з протидією використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності та детінізацією економіки. Для сумлінного торговця ризик тут інший — не штраф за намір, а технічна розбіжність: якщо ваш MCC встановлено неточно ще з моменту підключення термінала, після завершення перехідного періоду це стане видно в кожній квитанції.
Чотирнадцять небанківських еквайрів: як перевірити свого провайдера
Паралельно з правилами роботи змінився і склад ринку. У серпні 2025 року НБУ закріпив у Положенні чіткі ознаки, які відрізняють еквайринг від платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Компанії, у діяльності яких ці ознаки є, мали розширити ліцензію послугою еквайрингу.
Строк незастосування заходів впливу за еквайринг без авторизації регулятор продовжував — постановою від 27 травня 2026 року № 54 його було подовжено до 2 вересня 2026 року для тих, хто вчасно подав документи. Станом на 2 вересня, коли Національний банк підбив підсумки, право надавати еквайринг мали чотирнадцять небанківських установ і переважна більшість банків.
Протягом 2026 року авторизацію отримали платіжні установи «РОЗЕТКА ПЕЙ», «ЗАПОРІЖЗВ’ЯЗОКСЕРВІС», «ПУ „ФІН ПЕЙ“», «ХОСТПЕЙ», «УКРАЇНСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», а також фінансові компанії «МСБ ФІНАНС», «ФК „МПС“», «Фінансова компанія „АРТУА“» і «ФК МБК». Раніше таке право мали «НоваПей» та «Укрпошта» (з 2023 року) і «ПЦ ГЕРЦ» (з 2025-го).
Серед причин, через які частина заявників не пройшла процедуру, регулятор називає невідповідність вимогам до структури власності, питання щодо ділової репутації та фінансового стану, а також порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів. Чинний перелік надавачів платіжних послуг НБУ веде у Реєстрі платіжної інфраструктури на власному сайті — саме там варто звіряти статус свого провайдера, а не покладатися на його маркетингові матеріали. Якщо провайдера доведеться змінювати, критерії вибору ми розбирали в матеріалі про те, як бізнесу обрати платіжного провайдера.
Що зробити до 20 листопада
Формально вимоги адресовані емітентам і еквайрам, а не торговцям. Але зміни зачіпають договір, дані та те, що бачить ваш клієнт, тому кілька дій має сенс зробити самостійно.
- Звірте свій MCC. Запитайте в еквайра, який код категорії діяльності закріплено за вашою точкою й за онлайн-оплатою, і чи відповідає він тому, що ви реально продаєте. Щонайпізніше з 20 листопада цей код бачитиме кожен покупець у квитанції.
- Перевірте статус еквайра в Реєстрі платіжної інфраструктури. Для небанківського провайдера це питання не формальності: право надавати послугу мають лише авторизовані установи.
- Перегляньте дані отримувача в договорі. Емітенту передаватимуть ваш ЄДРПОУ або РНОКПП — переконайтеся, що в еквайра вони актуальні, особливо якщо змінювалася юрособа чи структура точок продажу.
- Оформіть відносини з фізособами, на користь яких приймаєте платежі. Стосується закладів із чайовими, платформ із продажем вживаних товарів, сервісів для виконавців.
- Перевірте платіжну сторінку. До ініціювання онлайн-платежу користувач має бачити повне найменування еквайра — якщо на вашому checkout його немає, це слід узгодити з провайдером.
Для частини компаній зміни стануть ще одним аргументом придивитися до альтернативних схем розрахунків — наприклад, до прямих платежів account-to-account проти класичного інтернет-еквайрингу, де структура комісій інша.
Листопадовий дедлайн стосується приведення діяльності у відповідність, а не запуску нових сервісів, тож драматичних змін у день його настання клієнт не помітить. Помітить інше — детальнішу квитанцію, у якій видно, кому і за що пішли гроші. Для бізнесу, у якого з кодами й договорами все гаразд, це нейтральна зміна. Для тих, хто роками жив на приблизних формулюваннях, — момент, коли приблизність закінчується.