23 жовтня 2026 року набирає чинності основна частина Закону №4833-IX: з цього дня виконавець отримує відомості про рахунки боржника, його електронні гаманці та залишки на них через автоматизовану взаємодію з банками, а не паперовим листуванням. Частина норм закону запрацювала ще 24 квітня, і одна з них стосується кожної компанії, яка судиться за гроші. Водночас сама дата 23 жовтня не гарантує, що система заживе саме тоді: закон дає фінансовим установам ті самі шість місяців на технічне підключення, а до дня підключення обмін інформацією лишається паперовим.
Реквізити рахунку в позовній заяві: норма діє вже з квітня
Закон опублікували в «Голосі України» 23 квітня 2026 року, і низка його положень набрала чинності наступного дня. Найпрактичніше з них змінило і Господарський, і Цивільний процесуальні кодекси: у позові про стягнення грошових коштів позивач тепер зазначає реквізити свого рахунку в банку або в небанківському надавачі платіжних послуг. Те саме стосується заяви про видачу судового наказу.
Тут є різниця, яку легко проґавити. Фізична особа й ФОП можуть замість реквізитів вказати, що рахунку немає, — і тоді назвати бажаний спосіб отримання коштів, якщо позов задовольнять. Для юридичної особи такого варіанту закон не передбачає: норма сформульована як обов’язок зазначити реквізити, без альтернативи.
Додався й обов’язок, про який згадують рідше: якщо реквізити в заяві зазначені, до неї додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку. Тобто самого номера в тексті позову вже не достатньо. Прямої санкції за невиконання цих вимог закон не встановлює — вони діють як звичайні вимоги до змісту позовної заяви, з тими ж процесуальними наслідками, що й будь-який інший недоданий обов’язковий елемент.
Сенс зміни зрозумілий з боку виконавчої стадії: рахунок, на який зараховувати стягнене, має бути в матеріалах ще до відкриття провадження, а не запитуватися окремо після того, як рішення вже ухвалене.
Тоді ж закон дозволив видавати виконавчий документ у формі електронного документа з кваліфікованим електронним підписом. Для компаній, які вже працюють з КЕП у зовнішніх розрахунках, це звичний інструмент — інша річ, що український КЕП приймають у ЄС не всюди, і в транскордонних справах це окреме питання.
Доступ виконавця до рахунків і електронних гаманців
Закон розширив перелік відомостей, які банк розкриває державному чи приватному виконавцю на запит у справах про примусове виконання рішень. Запит адресний: на конкретну дату або за конкретний проміжок часу і щодо конкретної юридичної особи, фізичної особи або ФОП.
- Рахунки й електронні гаманці — сам факт наявності, номери, вид рахунку, строк дії договору банківського вкладу.
- Залишки — коштів на рахунках і електронних грошей у гаманцях.
- Операції — списання та зарахування, включно з призначенням платежу.
- Цінності поза рахунками — договори про зберігання цінностей і про оренду індивідуального банківського сейфа.
- Забезпечені зобов’язання — розмір заборгованості за основним зобов’язанням, забезпеченим заставою чи іпотекою, якщо банк є заставодержателем.
Закон задає і періодичність, з якою виконавець повертається до цих даних. Перевірку майнового стану боржника проводять у десятиденний строк з дня відкриття або поновлення провадження. Далі — не менше разу на два тижні щодо рахунків та електронних гаманців і не менше разу на три місяці щодо нерухомого й рухомого майна, майнових прав та доходів. Саме ця регулярність, а не одноразовий запит, і робить автоматизацію відчутною: кошти, які з’явилися на рахунку через місяць після відкриття провадження, вже не залишаться непоміченими до наступної ініціативи стягувача.
Паралельно закон замикає два контури поза банками. Депозитарна установа зобов’язана в день відкриття або закриття рахунку в цінних паперах повідомити виконавця, якщо відомості про особу внесено до Єдиного реєстру боржників. А територіальні органи МВС відмовляють у реєстраційній дії з транспортним засобом, якщо його власник є в цьому реєстрі, і не пізніше наступного робочого дня повідомляють виконавця з даними про автомобіль.
Стягнення з депозитного рахунку боржника
До цього закону порядок звернення стягнення на кошти на вкладних (депозитних) рахунках прямо не був визначений. Тепер у законі три послідовні норми.
Розміщення коштів боржника на вкладному рахунку не перешкоджає зверненню стягнення на них. Після надходження до банку постанови про арешт таких коштів продовження строку дії договору банківського строкового вкладу не допускається. А виконавець, який виніс постанову про арешт, не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення строку договору зобов’язаний надіслати банку платіжну інструкцію на примусове списання суми, потрібної для виконання рішення — разом з виконавчим збором, витратами провадження, штрафами й основною винагородою приватного виконавця.
Для компаній з кредитним навантаженням це змінює розрахунок ризику: активи, які раніше могли «дочекатися» завершення провадження на строковому вкладі, тепер прив’язані до дати закінчення договору, а не до активності виконавця. Той, хто зараз добирає боргове фінансування, дивиться вже на дві речі одночасно — умови і ризики банківських кредитів для бізнесу і те, що станеться з активами, якщо обслуговування зірветься.
Зняття арешту з рахунку після сплати боргу
Закон додає до Закону «Про виконавче провадження» статтю 39-1 — автоматичне закриття питання після сплати. Працює вона не для всіх сум: поріг — 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про держбюджет на 1 січня поточного року. Мінімальна зарплата у 2026 році — 8 647 грн, тобто йдеться про суми стягнення до 86 470 грн.
Якщо на рахунок органу ДВС або приватного виконавця надійшло достатньо коштів, щоб покрити вимоги стягувача, виконавчий збір, витрати провадження, штрафи й винагороду виконавця, автоматизована система виконавчого провадження сама формує повідомлення про погашення заборгованості. Це повідомлення — підстава виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників і зняти арешт з коштів, електронних грошей та цінних паперів, що існують в електронній формі.
Строки в законі стислі: повідомлення надсилається в день формування, а банк, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей чи депозитарна установа знімає арешт не пізніше наступного дня з дня отримання. Понад 86 470 грн цей автоматизм не діє — там потрібна постанова виконавця або рішення суду.
Єдине житло боржника: коли стягнення не звертають
Поріг захисту єдиного житла закон підняв: якщо сума стягнення за виконавчим провадженням не перевищує 50 мінімальних зарплат — 432 350 грн за мінімалкою 2026 року — звернення стягнення на єдине житло боржника й земельну ділянку під ним не здійснюється. До змін поріг становив 20 мінзарплат.
Захист не безумовний, і винятки в законі названі прямо. Перший — якщо це житло є предметом застави чи іпотеки за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно. Другий — якщо стягнення стосується відшкодування збитків і шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. В обох випадках поріг у 50 мінзарплат не рятує.
Окремо, на період воєнного стану й протягом одного року з дня його припинення або скасування, стягнення на єдине житло не звертають щодо боржників, які повідомили про свою належність до захищеної категорії — також з винятками, переліченими в законі. Якщо виконавець отримує повідомлення про втрату такої належності, він має право відновити стягнення.
До жовтня і після
| Питання | До 23 жовтня 2026 | Після набрання чинності |
|---|---|---|
| Дані про рахунки | Обмін інформацією в паперовій формі | Автоматизована взаємодія через АСВП — після підключення установи |
| Електронні гаманці | Прямо не згадувались у переліку | Включені і в перелік відомостей, і в об’єкти арешту |
| Вкладні (депозитні) рахунки | Порядок стягнення не був визначений | Стягнення допускається, пролонгація арештованого вкладу заборонена |
| Зняття арешту після сплати | Потрібна постанова виконавця | До 86 470 грн — повідомлення формує сама система |
Чому 23 жовтня може не стати днем реального запуску
Дата набрання чинності й дата, коли механізм справді почне працювати швидко, — це не обов’язково те саме. Закон зобов’язав банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг з правом відкривати платіжні рахунки та емітентів електронних грошей підключитися до інформаційної взаємодії з виконавцями протягом шести місяців з дня опублікування. Порядок підключення визначає Міністерство юстиції за погодженням з Національним банком.
Шість місяців від 23 квітня — це те саме 23 жовтня. І поруч у законі стоїть пряма норма: до дня такого підключення обмін інформацією здійснюється в паперовій формі. Тобто швидкість у конкретній справі залежатиме не лише від календаря, а й від того, чи встигла підключитися саме та установа, де боржник тримає кошти.
На момент публікації цього матеріалу закон у реєстрі законодавства має статус «частково набрав чинності». Зведених публічних даних про готовність усіх фінансових установ до підключення поки не з’являлося, тож розраховувати на те, що з першого дня все запрацює в електронному вигляді, передчасно. Перші тижні після 23 жовтня радше будуть перехідними.
Що зробити бізнесу зараз
Якщо компанія стягує гроші через суд — реквізити рахунку й документ на підтвердження його наявності мають бути в заяві вже сьогодні: це не новація жовтня, а діюча з квітня вимога. Якщо компанія сама фігурує як боржник, є сенс перевірити, чи немає відомостей про неї в Єдиному реєстрі боржників: перебування в реєстрі блокує реєстраційні дії з транспортом і створює обмеження при нотаріальних діях з майном, причому незалежно від того, підключився вже банк до автоматизованої взаємодії чи ні.
І ще одне, суто практичне: після повної сплати боргу до 86 470 грн знімати арешт окремою заявою більше не потрібно — але якщо арешт не зняли протягом наступного дня, це вже підстава звертатися до виконавця, а не чекати.