Закони № 5025-IX і № 5026-IX, опубліковані в «Голосі України» 22 жовтня 2026 року, запроваджують ПДВ на посилки до 150 євро: 20% на товари, які українці замовляють із-за кордону через електронні платформи. Податок нараховує і сплачує не покупець, а платформа або її посередник в Україні. Станом на 29 жовтня 2026 року ця норма не діє: вона стартує через 45 днів після рішення Кабміну, якого ще немає, і не раніше 1 липня 2027 року. Обов’язки лягають на платформи, їхніх посередників в Україні, оператори пошти й експрес-перевізників, а частину деталей ще мають визначити підзаконні акти.
Коли почне діяти ПДВ на посилки до 150 євро: не раніше 1 липня 2027
Обидва закони датовані 15 жовтня 2026 року, а загальну чинність набрали 23 жовтня, на наступний день після публікації. Але з цієї дати діє лише частина норм. Ядро режиму відкладено: у Податковому кодексі це стаття 191-1 і зміни до статей 191, 196, 197, у Митному — статті 233, 234, 236, 306, 374-1 та інші. Закони пов’язують його з рішенням Кабміну «про забезпечення можливості запровадження правил дистанційного продажу товарів»: норми запрацюють через 45 днів з дня, наступного за днем його опублікування в «Голосі України», але не раніше 1 липня 2027 року.
За останньою публічною інформацією, такого рішення ще немає, тож дату початку сьогодні не назве ніхто. Якщо рішення опублікують приблизно до середини травня 2027 року, режим почнеться 1 липня; якщо пізніше — через 45 днів після публікації. Окремо обидва закони зобов’язують уряд протягом шести місяців від публікації, тобто до 22 квітня 2027 року, ухвалити підзаконні акти для реалізації законів. Серед них — форма звіту і порядок обліку платформ та їхніх посередників, про які йдеться нижче.
Що змінюють закони 5025-IX і 5026-IX у правилах для посилок
Закон 5025-IX працює з податком, 5026-IX — з митною процедурою. Разом вони задають такий режим для відправлень, які надходять в Україну з-за кордону фізичній особі:
| Що змінюється | Де це в законі |
|---|---|
| З’являється поняття «дистанційний продаж»: постачання через електронний інтерфейс товарів (крім підакцизних) на суму до 150 євро одному одержувачу-фізособі | пп. 14.1.49-1 – 14.1.49-5 і п. 191-1.1 Податкового кодексу |
| ПДВ 20% від сумарної фактурної вартості відправлення | п. 191-1.3 Податкового кодексу |
| Платник — «підприємство електронного інтерфейсу», тобто платформа; якщо вона нерезидент, відповідальним вважається також її посередник в Україні | п. 180.2-3 Податкового кодексу |
| Звіт — до 20 числа другого місяця після звітного, сплата — протягом 10 днів після цього строку | пп. 191-1.6, 191-1.7 Податкового кодексу |
| Реєстри оператора пошти чи експрес-перевізника замінюють митні декларації | ст. 236 Митного кодексу |
| Забезпечення сплати податку — гарантія на суму, еквівалентну 100 000 євро | ст. 306 (ч. 6) і ст. 374-1 Митного кодексу |
| Облік платформ і посередників, унікальний контрольний номер кожного продажу, облікові записи не менше 1095 днів | ст. 455-1 і 455-2 Митного кодексу |
При самому ввезенні такі товари від ПДВ звільнено (п. 197.29 Податкового кодексу): податок за цими операціями нараховує й сплачує платформа, тож двічі його не стягують. Закон 5025-IX до того ж пакетний: окрім посилок, він змінює порядок оподаткування доходів від оренди і правила фінансового моніторингу, але до посилок ці блоки не мають стосунку.
Хто платить 20% ПДВ: платформа, її посередник чи покупець
Закон прямо називає відповідальною особою платформу. Покупець за цим режимом не декларує і не сплачує ПДВ: платформа сама нараховує податок на кожну операцію, а базою служить сумарна фактурна вартість, яка визначається за правилами Митного кодексу. Виняток — коли відправлення декларує сам одержувач (про це нижче, в розділі про операторів). Про розмір ввізного мита закони нічого нового не встановлюють. Платформа за цими операціями не складає податкових накладних і податкових декларацій та не формує податковий кредит.
Приклад. Покупець замовляє товар за 100 євро, і продаж проведено в євро. Податок становить 20 євро, і платить їх платформа. Календар такий: якщо гроші за товар продавець товару отримав у лютому, звітний період — лютий, звіт треба подати до 20 квітня, а сплатити податок — до 30 квітня. Дата виникнення зобов’язань — день, коли продавець або інша особа на його користь отримала оплату, тож відлік іде не від дати доставки. Сплата — на валютний рахунок казначейства в євро чи доларах або в гривні на рахунок митного органу (ст. 374-1 Митного кодексу).
Чи закладе платформа ці 20% у ціну товару, закони не встановлюють. У повідомленні Мінфіну на порталі уряду сказано, що ПДВ «буде автоматично включено у ціну товару під час придбання на платформі маркетплейсу», але це позиція відомства, а не норма закону. Остаточно ціни залежатимуть від рішень самих платформ.
Посередник в Україні і контрольний номер: що мусить зробити платформа-нерезидент
Платформа-нерезидент, яка має намір ввозити в Україну товари за правилами дистанційного продажу, мусить призначити посередника: фізичну особу-підприємця або юридичну особу, зареєстровану в Україні (допускається кілька посередників). І платформа, і кожен її посередник стають на облік у митному органі як платники ПДВ за дистанційним продажем, заяву за платформу подає посередник, і кожному присвоюється унікальний обліковий код. Цей код можна використовувати лише для цілей нового режиму.
На кожну операцію платформа або посередник до моменту ввезення мають передати митниці унікальний комерційний контрольний номер, фактурну вартість у валюті продажу та в євро, а також дату отримання оплати або, якщо на дату відвантаження оплату ще не отримано, дату постачання товару. Контрольний номер отримує й оператор пошти чи експрес-перевізник. Облікові записи про продажі потрібно вести детально, зберігати не менше 1095 календарних днів після закінчення року, в якому відбулася операція, і на запит митниці давати їй електронний доступ до цих записів.
Окремий обов’язок — забезпечення сплати. Для платформи-нерезидента його надає посередник (п. 191-1.8): це гарантія на суму, еквівалентну 100 000 євро (ст. 306, ч. 6). Вона оформлюється як індивідуальна «опційна» гарантія, і митниця вивільняє її після прийняття останнього звіту та підтвердження сплати податку. Вартість гарантії залежить від домовленості з гарантом. Отримані від платформи кошти посередник може використовувати лише для сплати цього податку.
Порядок обліку, перелік відомостей в облікових записах і правила взаємодії з митницею Кабмін затвердить з урахуванням актів законодавства ЄС. А обов’язки щодо облікових записів, контрольного номера і доступу митниці до даних почнуть діяти з дня, наступного за днем опублікування того самого рішення Кабміну «про забезпечення можливості запровадження правил дистанційного продажу товарів» (п. 9-53) — тобто раніше за сам податок: той стартує щонайменше через 45 днів після рішення і не раніше 1 липня 2027 року.
Декларування посилок реєстрами: що зміниться для пошти й експрес-перевізників
Для операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників головна зміна — реєстри замість декларацій. Відправлення до 150 євро за новими правилами декларуються додатковими реєстрами у вигляді набору даних, а в кожен додатковий реєстр оператор вносить контрольний номер, облікові коди платформи та посередника і дані про забезпечення. До одного додаткового реєстру не можна включати товари різних платформ, тобто з різними обліковими кодами.
Тимчасовий реєстр — це попереднє оформлення відправлення: оператор подає його під зобов’язання протягом 60 днів подати додатковий реєстр, де вказано суми платежів до сплати та інші відомості, і сплатити платежі. Додатковий реєстр можна подати й без тимчасового. Якщо оператор своє зобов’язання не виконує, митниця відмовляє в прийнятті нових тимчасових реєстрів до його виконання. Інші товари, що надходять одному громадянину і коштують до 10 000 євро, теж декларують реєстрами, але громадянин може задекларувати посилку сам.
Змінюється й підхід до контролю. Для посилок до 150 євро форми й обсяги контролю зменшує автоматична система управління ризиками. А для товарів, задекларованих реєстрами, результат огляду без виявлених порушень фіксується в електронній системі митних органів, без складання акта. Це наступний крок цифровізації документів у логістиці після електронної ТТН та автоматизації митних процедур: оператору доведеться налаштувати обмін даними з платформами: без контрольного номера й облікових кодів від платформи додатковий реєстр не сформувати.
Одну ситуацію закон лишає відкритою. Якщо експрес-перевізник заздалегідь визначив, що не може задекларувати відправлення, декларує одержувач, і «правила дистанційного продажу товарів не застосовуються» (ст. 236, ч. 6). Який податок буде в такому разі, текст не уточнює.
Що це означає для українських маркетплейсів, покупців і ФОП
Український маркетплейс теж може потрапити під режим, якщо він управляє електронним інтерфейсом і сприяє продажам товарів, що надходять в Україну з-за кордону фізособам. Тоді він стає «підприємством електронного інтерфейсу — резидентом», подає заяву на облік за статтею 455-2, веде облікові записи ті самі 1095 днів і платить податок у гривні. За текстом означення, продаж товарів зі складу в Україні під цей режим не підпадає: у ньому йдеться про відправлення з території іншої країни.
Окремо закон передбачає два звільнення від ПДВ при ввезенні (крім підакцизних товарів): безоплатні відправлення від фізособи до фізособи вартістю до 45 євро на особисті потреби та несупроводжуваний багаж до 150 євро (пп. 197.30 і 197.31). Як і решта норм статті 197, вони набирають чинності разом із відкладеним режимом.
Найбільше невизначеності — у ФОП і компаній, які замовляють товар для бізнесу невеликими партіями. Режим описано для відправлень «фізичній особі (покупцю)», тому як оподатковуватиметься посилка, оформлена на підприємця, поки не визначено. Поки підзаконних актів немає, будувати на цьому розрахунки не варто. Загальні правила ПДВ для ФОП ми розбирали окремо: ПДВ для ФОП з 2027 року.
Тим, хто відправляє товари за кордон, нова редакція статті 236, коли набере чинності, дає ще одну можливість: підприємства зможуть експортувати посилками товари з митною вартістю до 1000 євро, подаючи додатковий реєстр оператора, якщо на ці товари не встановлено вивізного мита чи обмежень. Чи можуть скористатися цим ФОП, поки незрозуміло. Як вийти на зарубіжні майданчики, ми розбирали в матеріалі про екосистему маркетплейсів.
Адмінвідповідальність за несвоєчасну сплату ПДВ на посилки: що означають 455 днів
Перехідний пункт 9-52 розділу XXI Митного кодексу звільняє посадових осіб платформи, її посередника, оператора пошти й експрес-перевізника від адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом, за неповну та/або несвоєчасну сплату ПДВ щодо товарів до 150 євро. Звільнення стосується правопорушень, вчинених протягом 455 календарних днів з дня, наступного за днем опублікування рішення Кабміну, і лише за однієї умови: податок має бути сплачений у повному обсязі. Тобто це не відстрочка сплати і не «податкові канікули»: прострочення чи недоплата в цей період не тягне адміністративної відповідальності посадових осіб, якщо податок у підсумку сплачено цілком. Інших порушень, наприклад неподання звіту чи порушень щодо реєстрів і облікових записів, це звільнення не охоплює. Закон не уточнює, до якого моменту треба доплатити, щоб умову вважали виконаною.
У календарі це виглядає так. Відлік 455 днів іде від публікації рішення Кабміну, а не від старту податку, а податок стартує щонайменше через 45 днів після того рішення і не раніше 1 липня 2027 року. Тож після запуску режиму цей пільговий період буде коротшим за 455 днів, і розраховувати на нього як на повний рік із запасом не варто.
Як підготуватися до ПДВ на посилки: що робити до рішення Кабміну
Поки термінів немає, форму звіту не затверджено, а формат контрольного номера невідомий, підготовка зводиться до кількох кроків за ролями.
Нерезидентській платформі
Варто вже зараз вибрати посередника в Україні і домовитися з ним про умови, на яких він оформить гарантію на суму, еквівалентну 100 000 євро. Окремо треба визначити, як у системі продажів генеруватиметься унікальний контрольний номер для кожної операції. Частина обов’язків почне діяти з наступного дня після рішення Кабміну, ще до старту податку, тому облікові записи й обмін даними з митницею краще мати готовими до цього моменту. Облікові записи, які мають зберігатися щонайменше 1095 днів (близько трьох років) після закінчення року продажу, слід проєктувати відразу під запит митниці.
Українському маркетплейсу
Якщо маркетплейс приймає замовлення на товари з-за кордону, потрібно оцінити, чи підпадає він під означення «підприємства електронного інтерфейсу», і підготувати заяву на облік за статтею 455-2.
Операторам пошти й експрес-перевізникам
Слід домовитися з платформами про передачу контрольного номера й облікових кодів і перебудувати формування реєстрів так, щоб один додатковий реєстр не змішував товари різних платформ. Окремо треба стежити за 60-денним строком подання додаткових реєстрів.
Покупцям і малому бізнесу
Тим, хто імпортує посилками, достатньо стежити за публікацією рішення Кабміну і за підзаконними актами: поки їх немає, змінювати практику закупівель передчасно.
Скільки бюджет отримає від ПДВ на посилки
У повідомленні Мінфіну на порталі уряду сказано, що нова модель забезпечуватиме «близько 10 млрд грн додаткових надходжень щорічно». Розрахунку чи пояснювальної записки, де ця сума обґрунтована, ми не знайшли, тому це орієнтир відомства, а не підтверджений прогноз. Податок зараховується до спеціального фонду держбюджету на потреби Збройних сил України (п. 191-1.10), а Кабмін має протягом шести місяців внести до Ради законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу, щоб закріпити 100% цих надходжень за спецфондом.
Часті запитання про ПДВ на посилки до 150 євро
Поки не діє. Норма запрацює через 45 днів після опублікування в «Голосі України» рішення Кабміну про можливість запровадити правила дистанційного продажу, але не раніше 1 липня 2027 року. За останньою публічною інформацією, такого рішення ще немає.
Податок у розмірі 20% нараховує і сплачує платформа, а якщо вона нерезидент, відповідальним вважається також її посередник в Україні. Покупець за цим режимом не декларує і не сплачує ПДВ; чи закладе платформа податок у ціну, закони не встановлюють.
Платформа-нерезидент призначає посередника в Україні, обидва стають на облік у митниці, а на кожну операцію передають контрольний номер. Звіт подається до 20 числа другого місяця після звітного, сплата — протягом 10 днів після цього строку, а гарантію на суму, еквівалентну 100 000 євро, надає посередник.
Відправлення до 150 євро декларує оператор пошти чи експрес-перевізник додатковими реєстрами замість митних декларацій, а в реєстр вносять контрольний номер і облікові коди платформи та посередника. Якщо перевізник заздалегідь визначив, що не може задекларувати відправлення, його декларує одержувач, і правила дистанційного продажу не застосовуються.
Розбір не є індивідуальною юридичною консультацією: перед рішеннями про налаштування обліку чи забезпечення платформам, перевізникам і підприємцям варто звіритися з текстом законів та підзаконними актами, коли їх ухвалять.