Перейти до контенту

Криптовалюта

Легалізація криптовалюти в Україні: що зміниться для власників монет

Іван Характерник 6 хв читання Оновлено
Ліворуч купка монет у сірій розмитій зоні, посередині лінія переносить їх у рамку реєстру з аркушем податку поруч, праворуч тека законопроєкту, де дві з трьох позначок етапів заповнені, а третя порожня й обведена золотом
Законопроєкт 10225-д має вивести криптоактиви з сірої зони й визначити їхнє оподаткування, але друге читання він досі не пройшов.

Законопроєкт №10225-д про обіг віртуальних активів 4 листопада 2026 року підтримав профільний комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики: за рекомендацію ухвалити його в другому читанні й у цілому проголосували 20 членів комітету, повідомив керівник робочої групи Ярослав Железняк. Друге читання в сесійній залі планують у листопаді, а набрання чинності закладено на 1 липня 2027 року, тож це поки законопроєкт, а не закон. Розбираємось, що вже відомо про текст, який підтримав комітет, а що варто сприймати із застереженням «поки не ухвалено остаточно».

Що визначає законопроєкт

10225-д складається з двох блоків: перший вводить саме поняття «віртуальний актив» у законодавство (криптовалюти й подібні цифрові активи досі юридично існують у сірій зоні), другий вносить зміни до Податкового кодексу — визначає, як і за якою ставкою оподатковувати операції фізичних осіб з такими активами. Це і є головна практична причина, чому власники криптовалюти взагалі стежать за цим законопроєктом: без нього незрозуміло навіть, за якими правилами декларувати дохід від продажу монет.

Як оподатковуватимуть віртуальні активи за текстом, який підтримав комітет

За даними Укрінформу, загальна ставка для операцій з віртуальними активами — 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і 5% військового збору, разом 23%. Податок нараховуватиметься не на всю суму продажу, а на прибуток: різницю між ціною купівлі та продажу, як в операціях із цінними паперами. Не обкладатимуться податком обмін одного віртуального активу на інший і прибуток у межах однієї мінімальної зарплати, а операції з віртуальними активами не оподатковуватимуться ПДВ.

Окремо передбачено перехідний період: для активів, придбаних до набрання законом чинності, до кінця 2028 року діятиме знижена ставка ПДФО 5% замість 18%. Про військовий збір для цього періоду новини не уточнюють. Це стосується лише активів, куплених у «долегальний» період, — тобто це не постійна пільгова ставка на всю криптоторгівлю, а перехідні умови для того, що вже лежить на гаманцях.

Важливе застереження: ставку 18% і 5% військового збору для редакції комітету називає лише Укрінформ, тоді як решта видань наводить інші параметри: базу оподаткування, пільги й перехідний період. Остаточний текст ухвалюватиме парламент у другому читанні, тож ставки, терміни дії пільги чи умови декларування ще можуть змінитися. Орієнтуватися на них як на остаточні зарано.

Хто регулюватиме крипторинок і що зміниться для бірж

Як повідомляє Forbes Ukraine, основним регулятором ринку визначено НКЦПФР, а Національний банк відповідатиме за електронні гроші та валютний нагляд. Біржам, кастодіанам та іншим постачальникам послуг із віртуальними активами знадобиться авторизація; передбачено також вимоги до зберігання активів клієнтів, розгляду скарг, захисту прав користувачів і перевірки походження коштів.

Позиція НБУ: у поточній редакції законопроєкт банк не підтримує

У день рішення комітету, 4 листопада 2026 року, Національний банк оприлюднив свою позицію щодо законопроєкту. НБУ підтримує регулювання ринку віртуальних активів на основі європейського підходу MiCA і рекомендацій МВФ, але в редакції, яку рекомендував комітет, законопроєкт підтримати не може. За словами банку, цю редакцію він отримав лише напередодні ввечері, і вона не враховує низки домовленостей, досягнутих у робочій групі.

НБУ називає три ризики. Перший — допуск іноземних токенів, які можуть виконувати функції електронних грошей, але не регулюються й не наглядаються в країнах емісії: банк хоче мати повноваження оцінювати такі токени й за потреби обмежувати їх обіг в Україні, як це можливо для українських. Другий — спрощений допуск іноземних активів, який не повинен давати змоги обходити вимоги до українських аналогів. Третій — ризики монополізації та корупційних зловживань під час авторизації в НКЦПФР: НБУ погодився на компроміс із трьома операторами торговельних майданчиків на першому етапі за результатами конкурсу, але в остаточному тексті, за його словами, кількість операторів на перші п’ять років не визначена й залишена на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників.

НБУ закликав депутатів доопрацювати документ. Чи буде він змінений до голосування в залі, поки невідомо, тож норми про допуск іноземних токенів і авторизацію бірж можуть змінитися.

Що критикували в попередніх редакціях

Чи враховано зауваження юристів і Мінцифри в тексті, який підтримав комітет, новини не уточнюють; щодо зауважень НБУ сам банк заявляє, що не всі домовленості враховано. Профільні юристи вже висловлювали застереження щодо попередніх редакцій. Асоціація адвокатів України, зокрема, зазначала, що деякі формулювання тексту можуть радше ускладнити, ніж полегшити розвиток крипторинку в Україні — а Мінцифри направило власні пропозиції до уряду з правками до документа. Це нормальна частина законодавчого процесу, але означає, що фінальний текст після другого читання цілком може відрізнятися від того, що зараз переказують новинні агрегатори.

Що варто робити власникам криптоактивів вже зараз

Незалежно від того, які саме ставки й терміни залишаться у фінальній версії закону, є речі, які варто підготувати заздалегідь — вони знадобляться за будь-якого варіанту оподаткування:

  • Зберігати історію транзакцій з бірж і гаманців — дати й суми придбання активів знадобляться, щоб підтвердити «долегальний» період покупки для пільгової ставки, коли б вона не запрацювала.
  • Фіксувати собівартість придбання кожної позиції (ціну купівлі в гривні на момент операції) — за текстом, який підтримав комітет, база оподаткування — різниця між ціною продажу й купівлі, а не вся сума продажу.
  • Не поспішати з масовим виведенням активів у фіат до ухвалення закону лише через побоювання «а раптом ставка буде гіршою» — поки немає фінального тексту, будь-яке рішення на основі чуток ризикує виявитися передчасним.
  • Стежити за офіційною карткою законопроєкту на сайті Верховної Ради або профільними юридичними виданнями, а не лише за заголовками новин — деталі другого читання зазвичай спершу з’являються саме там.

Чому це важливо для бізнесу, а не тільки приватних власників

Паралельно з правилами для фізичних осіб легалізація віртуальних активів змінює і те, як з криптовалютою зможе працювати бізнес — від обліку розрахунків до звітності перед контролюючими органами. Детальніше про те, як нові правила вже впливають на компанії, — у матеріалі «Крипто виходить з тіні». А загальний огляд того, які механізми легального обігу криптоактивів в Україні вже працюють, а які лишаються на папері, — у матеріалі про легальний майнінг.

Головний висновок станом на 4 листопада 2026 року простий: комітет рекомендував законопроєкт, але зал ще не голосував, тож закон, який нарешті визначить правовий статус криптовалюти в Україні, реально близький до ухвалення — але «близько» ще не «готово». Варто готуватися заздалегідь (документувати історію операцій, стежити за перебігом другого читання), але не будувати остаточних фінансових рішень на цифрах, які поки що можуть змінитися до фінального голосування.

Важливо не плутати цей трек із зовсім іншою ініціативою — включенням Bitcoin до офіційних золотовалютних резервів НБУ. Це окремий законопроєкт (№13356), і, на відміну від 10225-д, він фактично заблокований через відсутність підтримки регулятора.

Часті запитання про легалізацію криптовалюти в Україні

Ні. 4 листопада 2026 року комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт №10225-д у другому читанні та в цілому, друге читання в залі планують у листопаді, а чинності закон набуде 1 липня 2027 року, якщо його ухвалять. Правовий статус криптовалюти остаточно не врегульований.

За даними Укрінформу про текст, який підтримав комітет, — 18% ПДФО і 5% військового збору з прибутку (різниці між купівлею та продажем); прибуток до однієї мінімальної зарплати не оподатковується, а для активів, придбаних до чинності закону, до кінця 2028 року діє ПДФО 5%.

Історію транзакцій і дати придбання активів з бірж і гаманців для підтвердження бази оподаткування.

Ні, лише для активів, придбаних до набрання законом чинності, і за текстом комітету — до кінця 2028 року.

Основним регулятором ринку визначено НКЦПФР; Національний банк відповідатиме за електронні гроші та валютний нагляд.

На офіційній картці законопроєкту на сайті Верховної Ради або у профільних юридичних виданнях.

Розсилка «Радар»

Що змінилося в законах для бізнесу — раз на тиждень

Нові закони, рішення регуляторів і дедлайни простою мовою, з кроками для компанії. Без реклами.

Натискаючи «Підписатися», ви погоджуєтесь отримувати розсилку DELO.NET.UA. Відписатися можна одним кліком у будь-якому листі. Політика конфіденційності

Поділитися матеріалом

Ліворуч купка монет у сірій розмитій зоні, посередині лінія переносить їх у рамку реєстру з аркушем податку поруч, праворуч тека законопроєкту, де дві з трьох позначок етапів заповнені, а третя порожня й обведена золотом Легалізація криптовалюти в Україні: що зміниться для власників монет Криптовалюта delo.net.ua

Куди поділитися