Президент 13 листопада підписав закон № 5038-IX, який запроваджує кримінальну відповідальність за дропів. Карається передача чи одержання картки, облікових даних або доступу до банківського рахунку чи електронного гаманця, якщо мета — шахрайство чи інше кримінальне правопорушення. За передачу з такою метою штраф становить від 5 100 до 17 000 грн, а за повторне діяння чи участь в організованій групі загрожує до шести років позбавлення волі. Для ФОП і ТОВ головне питання — де закінчується звичайний доступ бухгалтера до клієнт-банку й починається склад кримінального правопорушення, а в тексті закону на нього одна відповідь: мета. Закон опублікували в «Голосі України» 14 листопада, чинний він з 15 листопада 2026 року.
Стаття 200¹ КК: що таке дроп і яка кримінальна відповідальність за дропів
У тексті закону слова «дроп» немає. У побуті так називають людину, чию картку чи рахунок використовують для виведення чужих грошей, а закон описує дії, які за цим стоять. Це нова стаття 200¹ Кримінального кодексу «Передача, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів для вчинення кримінального правопорушення». Закон ухвалила Рада 28 жовтня 2026 року, а підписали його Голова Ради 9 листопада і Президент 13 листопада. Крім ст. 200¹, він змінює ст. 200 КК, КПК і КУпАП (про це нижче). Рух законопроєкту № 16013, з якого виріс закон, видно на картці Верховної Ради.
Стаття має чотири частини. Перша стосується того, хто передає: платіжний інструмент, індивідуальну облікову інформацію чи доступ до них або до рахунку чи електронного гаманця, якщо робить це, щоб шахрайство чи інше кримінальне правопорушення вчинили інші особи. Друга — про того, хто набуває чужий інструмент: одержує, купує, зберігає чи іншим способом набуває платіжний інструмент або облікову інформацію іншої особи, отримує доступ до них чи до рахунку, а також передає, збуває або перевозить цей інструмент, якщо діє з метою шахрайства чи іншого кримінального правопорушення. Третя частина посилює відповідальність за повторність або організовану групу, четверта дає шлях до звільнення від відповідальності. Санкції за перші три частини такі:
| Частина ст. 200¹ | Дії | Штраф у НМДГ | Штраф у гривнях | Позбавлення чи обмеження волі |
|---|---|---|---|---|
| Перша | Передача інструмента, облікової інформації чи доступу | 300–1 000 | 5 100–17 000 | Немає |
| Друга | Одержання, придбання, зберігання, збут, передача чужого інструмента | 3 000–5 000 | 51 000–85 000 | Обмеження волі до 3 років або позбавлення волі на 2–4 роки |
| Третя | Дії за частиною першою чи другою, вчинені повторно або організованою групою | 5 000–10 000 | 85 000–170 000 | Позбавлення волі на 4–6 років |
Закон вказує розмір штрафу лише в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (НМДГ). Гривневі суми розраховані за 17 грн за один НМДГ: цю суму Податковий кодекс (п. 5 підрозд. 1 розд. XX) встановлює для застосування НМДГ в інших законах, крім кваліфікації правопорушень; розрахунок актуальний на день публікації. Для частин другої й третьої фактичний штраф може бути вищим за верхню межу: коли санкція передбачає штраф понад 3 000 НМДГ, суд за ч. 2 ст. 53 КК не може призначити його меншим за завдану шкоду чи отриманий дохід.
Чи карається передача картки чи доступу до рахунку без мети шахрайства
За текстом ст. 200¹ склад утворює не сама передача чи одержання, а передача чи одержання з метою шахрайства або іншого кримінального правопорушення. У першій частині йдеться про мету, щоб шахрайство чи інше правопорушення вчинили інші особи, у другій — про мету шахрайства чи іншого правопорушення без уточнення, хто його вчиняє. Складу «передав картку без такої мети» закон не містить. Захист того, хто дав доступ до рахунку з іншою метою, найімовірніше, зводитиметься до спору про мету, а не про сам факт передачі.
Тут два застереження. Перша: слова «інше кримінальне правопорушення» не обмежують мету шахрайством. Теоретично підійде будь-яке кримінальне правопорушення, яке вчинили чи збиралися вчинити за допомогою цього рахунку, і від цього залежатиме, наскільки широко слідство тлумачитиме норму. Друга: у законі немає винятку для довіреності, для бухгалтера з доступом до клієнт-банку чи для платіжного агрегатора. Вони й не потребують винятку, якщо мети вчинити правопорушення немає, але прямої гарантії текст теж не дає. Як доводитимуть мету, покажуть перші справи, а про сталу судову практику говорити зарано.
Як звільнитися від відповідальності за передачу картки: умови частини четвертої
Четверта частина ст. 200¹ звільняє від кримінальної відповідальності, але вузько. Вона діє лише для особи, яка вперше вчинила правопорушення за частиною першою, тобто передала інструмент, дані чи доступ. Для одержувача за частиною другою і для повторних чи групових діянь за частиною третьою такого звільнення стаття не передбачає.
Умов дві, і обидві мають бути виконані. Ще до того, як їй повідомили про підозру, особа добровільно заявляє про те, що сталося, органу, який має право повідомляти про підозру. І вона активно сприяє розкриттю та припиненню правопорушення, яке інші особи вчинили з використанням цього інструмента, даних, рахунку чи гаманця. Момент важливий: після повідомлення про підозру ця норма вже не діє, тому відкладати звернення не можна.
Що змінює нова редакція ст. 200 КК про платіжні інструменти й електронні гаманці
Закон викладає ст. 200 КК у новій редакції. Її назва тепер охоплює незаконні дії з платіжними інструкціями, повідомленнями, дорученнями, платіжними інструментами та іншими засобами доступу до банківського чи платіжного рахунку. Ст. 200 повністю потрапила й до переліку правопорушень, за які відповідає юридична особа (про це нижче). Серед діянь першої частини: підроблення й фальсифікація платіжних інструкцій, повідомлень, доручень, інструментів і засобів доступу, включно з електронними гаманцями та індивідуальною обліковою інформацією; використання чи збут підроблених; ініціювання платіжних операцій на підставі підроблених інструкцій. Там же названо неправомірний випуск або використання електронних грошей. У другій частині: привласнення, викрадення, заволодіння шляхом обману чи зловживання довірою, набуття іншим кримінально протиправним шляхом платіжних інструментів чи облікової інформації, а також незаконне отримання доступу до банківського чи платіжного рахунку або електронного гаманця.
| Частина ст. 200 | Штраф у НМДГ | Штраф у гривнях | Позбавлення чи обмеження волі |
|---|---|---|---|
| Перша | 3 000–7 000 | 51 000–119 000 | Обмеження волі на 2–4 роки або позбавлення волі на той самий строк |
| Друга | 4 000–8 000 | 68 000–136 000 | Обмеження волі на 3–5 років або позбавлення волі на той самий строк |
| Третя (дії за частиною першою чи другою, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб) | 5 000–10 000 | 85 000–170 000 | Позбавлення волі на 4–6 років |
Терміни «платіжна інструкція», «платіжний інструмент», «платіжний рахунок», «платіжна операція», «електронний гаманець», «електронні гроші» та «індивідуальна облікова інформація» примітка до статті відсилає до Закону «Про платіжні послуги» та іншого законодавства, а «банківські рахунки» — до Закону «Про банки і банківську діяльність». Коло дій залежить від визначень у цих законах, яких ми тут не розбираємо.
Чи відповідатиме ТОВ як юридична особа за дроп-схеми
Закон додає ст. 200 і частини другу та третю ст. 200¹ до переліку кримінальних правопорушень, за які до юридичної особи можуть застосувати кримінально-правові заходи (зміни до ст. 96³ і 96⁹ КК). Підставою за ст. 96³ є вчинення такого правопорушення уповноваженою особою компанії від її імені та в її інтересах. Частини першої ст. 200¹ у переліку немає: передача власного інструмента чи доступу сама по собі підставою для заходів щодо компанії не стає.
До юридичної особи суд може застосувати штраф, конфіскацію майна, ліквідацію й додаткові нефінансові заходи (ст. 96⁶ КК). Які з цих заходів застосовні до складів ст. 200 і 200¹, закон не уточнює, а положення ст. 96⁷–96⁹ КК виходять за межі цього розбору. Для ТОВ із цього випливає практичний наслідок: питання вже не лише про відповідальність директора чи працівника. Якщо уповноважена особа від імені й в інтересах компанії набуває чужі картки чи доступ до чужих рахунків з метою шахрайства чи іншого правопорушення, ризик виникає й для самої компанії, а не тільки для людини.
Що робити ФОП і ТОВ: перевірка доступу до рахунків і карток
Закон не вимагає від бізнесу нових дій, а описує те, чого робити не слід. Тому практичний чекліст — це перевірка власної практики, і вона має сенс незалежно від того, чи вважаєте ви себе в групі ризику. Нижче наші рекомендації, а не вимоги закону.
- Не передавайте картку, PIN, паролі й коди підтвердження нікому, зокрема й працівникам: їм видавайте окремий доступ (п. 2). Що саме закон вважає «індивідуальною обліковою інформацією», визначають інші закони, тож безпечніше вважати нею будь-які дані, якими підтверджують доступ до рахунку чи операцію.
- Видавайте доступ у клієнт-банку кожному окремо. Якщо банк дозволяє окремих користувачів з обмеженими правами, краще так, ніж спільний логін бухгалтера, менеджера й підрядника: тоді видно, хто що підтвердив.
- Не відкривайте рахунок чи картку за винагороду на чиєсь прохання. Йдеться і про ФОП, якому пропонують «зареєструватися й віддати доступ», і про компанію, якій пропонують зробити рахунок «проходом» для чужих коштів (про те, за що банки блокують такі рахунки, ми писали в матеріалі про фінмоніторинг криптовалюти).
- Не приймайте в користування чужі картки й облікові дані для проведення платежів. Якщо мета — шахрайство чи інше правопорушення, це підпадає під частину другу ст. 200¹, а за неї загрожує до чотирьох років позбавлення волі.
- Пропишіть правило у внутрішньому регламенті й нагадайте працівникам. Працівник, який за «підробіток» передав картку чи доступ, ризикує сам, а компанія, у якої це стало системою, може дати слідству привід питати про мету.
- Якщо ви помітили, що картку чи доступ використали для чужої схеми, звертайтеся до правоохоронців без зволікань. Звільнення за частиною четвертою можливе лише до повідомлення про підозру і лише для першого випадку за частиною першою. У конкретній ситуації радимо поговорити з адвокатом.
Чи змінилися обов’язки банків і платіжних сервісів після закону про дропів
У тексті закону немає нових обов’язків для банків, платіжних установ чи ІТ-сервісів. Він вносить зміни до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу й Кодексу про адміністративні правопорушення, але не змінює Закон «Про платіжні послуги» чи правила фінансового моніторингу.
Стаття 200¹ описує дії з платіжним інструментом, обліковою інформацією чи доступом з метою кримінального правопорушення. Чи підпадатиме під неї діяльність конкретного сервісу, визначать суди, а не текст закону; про вимоги до самих сервісів закон мовчить. Як платіжні установи перевіряють своїх постачальників, ми розбирали в матеріалі про постанову НБУ № 72 для платіжних компаній. Про автоматизацію перевірки клієнтів і підозрілих операцій читайте в гайді про KYC і AML для бізнесу.
Коли закон про дропів набирає чинності і чи діє він на минулі випадки
Закон опублікували в «Голосі України» 14 листопада 2026 року, і з наступного дня, 15 листопада, він чинний: так сказано в прикінцевому положенні, а перехідних положень чи відкладеного строку в ньому немає.
На минулі випадки закон не поширюється: закон, який встановлює кримінальну протиправність діяння чи посилює відповідальність, зворотної сили в часі не має (ч. 2 ст. 5 КК). Передача чи одержання картки до 15 листопада за новою ст. 200¹ не каратиметься. Втім, дії, які раніше могли кваліфікуватися за іншими статтями КК, зокрема про шахрайство, ця норма не скасовує.
Інші зміни в законі № 5038-IX: військовий облік і арешт майна третіх осіб
Закон містить і зміни, не пов’язані з дропами. Він доповнює ст. 210¹ КУпАП частиною четвертою: штраф у 10 000 неоподатковуваних мінімумів, тобто 170 000 грн, для службової особи за порушення порядку ведення військового обліку, яке призвело до взяття на облік осіб, які за законом взяттю на облік не підлягають. А в КПК змінює правила арешту нерухомого майна третьої особи: її залучення до розгляду клопотання, строк арешту до вісімнадцяти місяців, якщо жодній особі не повідомлено про підозру (його можна продовжити в межах строку досудового розслідування), і заборону повторно подавати клопотання без нових обставин. Для бізнесу друге може мати значення, якщо слідство арештовуватиме нерухомість, яка належить компанії чи ФОП, а підозру висунуто не їм.
Розбір не є індивідуальною юридичною консультацією. Ми працювали з текстом закону № 5038-IX, підписаним Головою Верховної Ради.
Часті запитання про закон про дропів
За текстом ст. 200¹ КК склад утворює не сама передача чи одержання, а передача чи одержання з метою шахрайства або іншого кримінального правопорушення. Складу «передав картку без такої мети» закон не містить, тому захист того, хто дав доступ з іншою метою, найімовірніше, зводитиметься до спору про мету. Як її доводитимуть на практиці, покажуть перші справи.
За частиною першою ст. 200¹ КК штраф становить 300–1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5 100 до 17 000 грн (з розрахунку 17 грн за один НМДГ), без позбавлення волі. Для повторного діяння чи організованої групи (частина третя) передбачено позбавлення волі на 4–6 років або штраф 85 000–170 000 грн; для частини третьої штраф може бути вищим за верхню межу, бо за ч. 2 ст. 53 КК він не може бути меншим за завдану шкоду чи отриманий дохід.
Так, але вузько: частина четверта ст. 200¹ діє лише для особи, яка вперше передала інструмент, дані чи доступ за частиною першою. Ще до того, як їй повідомили про підозру, особа має добровільно заявити про те, що сталося, органу, який має право повідомляти про підозру, і активно сприяти розкриттю та припиненню правопорушення. Для одержувача за частиною другою і для повторних чи групових діянь такого звільнення немає.
Закон додає ст. 200 і частини другу та третю ст. 200¹ до переліку правопорушень, за які до юридичної особи можуть застосувати кримінально-правові заходи. Підставою за ст. 96³ КК є вчинення такого правопорушення уповноваженою особою компанії від її імені та в її інтересах. Частини першої ст. 200¹ у переліку немає: передача власного інструмента чи доступу сама по собі підставою для заходів щодо компанії не стає.
Закон № 5038-IX опубліковано в «Голосі України» 14 листопада 2026 року, і чинний він з наступного дня, 15 листопада; перехідних положень у ньому немає. Закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, зворотної сили в часі не має (ч. 2 ст. 5 КК), тож передача чи одержання картки до 15 листопада за новою ст. 200¹ не каратиметься. Дії, які раніше могли кваліфікуватися за іншими статтями КК, зокрема про шахрайство, ця норма не скасовує.