Перейти до контенту

Економіка Юриспруденція

Перевірка польського покупця перед відвантаженням: KRS, KRZ і строки стягнення боргу

Ганна Громова 15 хв читання
Офіс торгової компанії з архівною кімнатою, де під лампою лежить розкритий реєстр, великий календар із золотою останньою клітинкою на фасаді та вантажівка, що виїжджає крізь шлагбаум
Покупця перевіряють за реєстром до відвантаження, а строк давності має конкретний кінець.

Скільки часу є в українського експортера, щоб стягнути борг із польського покупця, залежить від того, яка давність діє для договору. За Конвенцією ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року це чотири роки, а за Цивільним кодексом Польщі (ЦК) вимога продавця з продажу в межах його підприємницької діяльності застаріває за два роки, і строк добігає кінця лише 31 грудня того року, в якому спливають ці два роки. Перевірка польського покупця до відвантаження спирається на витяг із судового реєстру KRS, звітність покупця і Національний реєстр боржників (KRZ), хоча відсутність запису в KRZ ще нічого не гарантує. Обидві держави — учасниці конвенції, але як вона співвідноситься зі ст. 554 ЦК Польщі, ми не з’ясовували, тому для планування безпечніше орієнтуватися на коротший строк.

Що перевірити про польського покупця перед відвантаженням: KRS, звітність і KRZ

Перша опора для перевірки — витяг із Національного судового реєстру (KRS). За ст. 17 закону про KRS дані, внесені до реєстру, вважаються правдивими, доки не доведено інше, і за витягом можна звіряти, хто має право представляти компанію; про її платоспроможність презумпція нічого не каже. Серед причин, через які кредитори програють справи, сервіс перевірки контрагентів і стягнення боргів DebtStrike називає договір, який підписала особа без права представництва за KRS.

Друга опора — фінансова звітність. За ст. 53 закону про бухгалтерію річну звітність затверджують не пізніше ніж через шість місяців після дня балансу, а за ст. 69 керівник подає її до реєстрового суду протягом 15 днів від дня затвердження. Якщо рік збігається з календарним, це 30 червня й 15 липня відповідно. Тому після 15 липня відсутність позначки про подання звіту за попередній рік — привід запитати в покупця, чому звіту немає. Позначка у витягу з KRS може з’являтися із затримкою; наскільки велика ця затримка, ми не з’ясовували.

Дані DebtStrike про звітність такі. Серед товариств, у яких є запис лише про безрезультатне стягнення, позначки про подання звіту за останній обов’язковий рік немає у 69,5% (із 7 040 товариств, для яких є витяг із KRS), серед тих, хто пройшов банкрутство чи реструктуризацію, — у 16,9%, а серед компаній без записів у KRZ — у 40,2%. DebtStrike рахує за позначкою у витягу з KRS, а не за змістом звітів, а позначки у витягах зафіксовано у 2026 році, тобто після запису в KRZ. Це не доказ, що звіт не подавали на момент поставки, а лише ілюстрація: відсутність звіту часто йде поруч із проблемами, але не обов’язково їх означає.

Третя опора — сам KRZ. Реєстр працює з 1 грудня 2021 року і, за ст. 2 закону про KRZ, містить, зокрема, відомості про компанії й підприємців, щодо яких судовий виконавець (komornik) чи суд закрив виконавче провадження, бо з нього не буде отримано суму, більшу за витрати. Запис містить, зокрема, назву, номер у KRS, NIP, дату закриття, номер справи, суму невиконаних вимог і виконавчий документ (ст. 7). Окрема категорія — банкрутство й реструктуризація (ст. 2 ч. 1 п. 1).

Що означає запис у KRZ і чому «чисто в реєстрі» ще не гарантія

Провадження закривають через безрезультатність без заяви сторін за ст. 824 § 1 п. 3 Цивільного процесуального кодексу Польщі (ЦПК), якщо очевидно, що з виконання не буде отримано суму, більшу за виконавчі витрати. Саме такі закриття потрапляють у KRZ. Це не вирок про неплатоспроможність, а ознака, що принаймні одне виконавче провадження вже не дало результату.

У вибірці DebtStrike (компанії, які користувачі сервісу перевіряли в червні–листопаді 2026 року) запис у KRZ мали 9 429 суб’єктів. У 82,9% із них є лише безрезультатне виконавче провадження без банкрутства чи реструктуризації, у 17,1% — банкрутство або реструктуризація. За їхніми даними, у компаній із безрезультатним стягненням медіана становить три провадження, а 35,9% мають п’ять і більше. У листі DebtStrike робить із цього висновок: «це черга кредиторів, а не разовий спір»; це їхнє тлумачення, а не норма закону. Ще одна цифра: у 89,8% випадків, коли в KRZ уже є запис, KRS далі показує компанію як діючу.

Ці цифри варто читати з двома застереженнями. По-перше, у вибірці лише компанії, які хтось реально перевіряв, а не всі польські фірми. По-друге, DebtStrike сам продає перевірки контрагентів і стягнення боргів, тому цифри слугують ілюстрацією, а не статистикою ринку. Окремої сторінки з даними компанія, наскільки нам відомо, не публікувала: ми отримали їх листом.

Відсутність запису теж не гарантія. Записи про закрите безрезультатне провадження перестають показуватися в реєстрі через сім років від їх внесення (ст. 11 ч. 6 закону про KRZ), а відомості про банкрутство й реструктуризацію, як правило, через десять років від закінчення провадження (ст. 11 ч. 2). Якщо угоду з кредиторами затверджено, строки коротші (ст. 11 ч. 3).

Що записано в KRZДе в законіСкільки видно в реєстрі
Закрите провадження: з виконання не буде отримано суму, більшу за витратист. 2 ч. 1 п. 3, ст. 77 років від внесення (ст. 11 ч. 6)
Банкрутство або реструктуризаціяст. 2 ч. 1 п. 1як правило 10 років від закінчення провадження (ст. 11 ч. 2), коротше за затвердженої угоди (ст. 11 ч. 3)

Давність вимоги продавця: чотири роки за конвенцією 1974 року чи два роки за ЦК Польщі

Тут працюють три різні документи. Конвенція 1974 року задає міжнародні правила давності для купівлі-продажу товарів. Цивільний кодекс Польщі діє, якщо договір підпорядковано польському праву. А договір між Польщею та Україною про правову допомогу 1993 року (далі — договір 1993 року) визначає, чиє право застосовується до зобов’язань і чий суд розглядає спір.

Конвенцію ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів ухвалено в Нью-Йорку 1974 року; її не варто плутати з Нью-Йоркською конвенцією 1958 року про арбітражні рішення. Для України вона чинна з 1 квітня 1994 року, для Польщі — з 1 грудня 1995 року (статус на сайті UNCITRAL). Польща — учасниця разом із Протоколом 1980 року, Україна — без нього; яка редакція діє між ними, ми не перевіряли. Конвенція визначає, коли вимоги покупця й продавця за договором міжнародної купівлі-продажу вже не можна пред’явити через сплив строку (ст. 1 ч. 1). Вона застосовується, якщо на момент укладення договору місця діяльності сторін були в державах-учасницях, і не застосовується, якщо сторони прямо її виключили (ст. 3). Вона не поширюється, зокрема, на продаж товарів для особистого, сімейного чи домашнього використання, з аукціону, цінних паперів чи грошей, суден, літаків і електроенергії (ст. 4).

Строк за конвенцією — чотири роки (ст. 8). Він починається в день, коли вимога виникла (ст. 9 ч. 1), а для вимоги з порушення договору — в день порушення (ст. 10 ч. 1). Перебіг припиняється, коли кредитор вчиняє дію, яку за правом суду, де порушено провадження, визнано початком судового провадження проти боржника (ст. 13). Що саме вважати такою дією, визначає право країни суду: для українського суду — українське, для польського — польське. У будь-якому разі строк спливає не пізніше ніж через десять років від початку перебігу (ст. 23).

Якщо конвенція не застосовується, діє право, яке регулює договір, а якщо це польське право, строки інші. За ст. 554 ЦК Польщі вимоги з продажу, здійсненого в межах підприємницької діяльності продавця, застарівають за два роки. Для інших вимог, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, загальний строк за ст. 118 становить три роки, а для решти — шість. Є ще два правила: за ст. 118 строк закінчується в останній день календарного року, якщо сам строк не коротший за два роки, а за ст. 120 § 1 перебіг починається з дня, коли настав строк виконання вимоги (польський термін — wymagalność). Якщо до вашого спору застосовується договір 1993 року, зобов’язання з угод підпорядковані праву місця їх укладення, хіба що сторони обрали інше (ст. 33 ч. 1). Якщо ж договір регулює українське право, діють українські строки давності; це окрема тема, і тут її не розглянуто.

Строк за польським правом переривають звернення до суду чи іншого органу для стягнення вимоги та визнання вимоги боржником (ст. 123 § 1 п. 1–2 ЦК Польщі). Після переривання він починається заново, а якщо переривання відбулось дією в провадженні, то не йде, доки провадження не завершиться (ст. 124). Вимога, підтверджена остаточним рішенням суду, застаріває через шість років (ст. 125 § 1).

Як польські суди співвідносять конвенцію зі ст. 554 ЦК, ми не з’ясовували. Тому для планування безпечніше виходити з найкоротшого з двох розглянутих тут строків, тобто двох років за ст. 554 з урахуванням правила кінця року, і не розраховувати, що чотири роки конвенції автоматично діятимуть для вашої поставки.

Умовний приклад. Оплата за товар мала надійти 15 березня 2026 року, і тоді ж настав строк виконання вимоги. За ст. 554 і 118 ЦК Польщі строк закінчується 31 грудня 2028 року. За конвенцією від дня порушення чотири роки спливають приблизно в березні 2030 року (див. застереження вище). Якщо вимога за послуги, а не за товар, польський загальний строк — три роки. Не варто тягнути до останнього дня: потрібен час на підготовку документів і перекладів.

Де подавати позов проти польського покупця: у Польщі чи в Україні

За договором між Польщею та Україною 1993 року, якщо він застосовується до вашого спору, у справах про договірні зобов’язання підсудність належить суду держави, де відповідач має місце проживання чи місцезнаходження, а також суду держави, де таке місце має позивач, якщо на тій території є предмет спору чи майно відповідача (ст. 33 ч. 2). Сторони можуть змінити підсудність угодою (ст. 33 ч. 3). Польський ЦПК виходить із того самого: справи належать до юрисдикції польських судів, якщо відповідач має місцезнаходження (siedziba) в Польщі (ст. 1103), позов проти юридичної особи подають за місцем її місцезнаходження (ст. 27, 30), а письмова угода сторін може віддати спір польським чи іноземним судам (ст. 1104–1105).

Отже, якщо договір 1993 року застосовується, спір про оплату може розглядати і польський суд за місцем покупця, і український, коли в Україні є предмет спору чи майно відповідача або коли сторони так домовились. Українські правила підсудності тут не розглянуто. Рішення українського суду ще потрібно визнати й виконати в Польщі. DebtStrike серед типових причин невдач називає саме це: у договорі зазначено український суд, і рішення спершу треба визнавати.

Стягнення боргу з польської компанії: як рішення українського суду стає виконуваним у Польщі

Для рішення українського суду діють дві правові рамки, і їх варто розрізняти. Перша — договір 1993 року: Польща й Україна визнають і виконують рішення судів у цивільних справах, ухвалені на території іншої держави (ст. 49). Друга — ЦПК Польщі: рішення іноземних судів у цивільних справах визнають автоматично, на підставі самого закону, якщо немає перешкод зі ст. 1146 (ст. 1145). Як ці два режими співвідносяться, варто уточнити в юриста, а чи охоплює договір спори між підприємцями, з тексту прямо не випливає: він говорить про цивільні справи. На практиці умови в обох режимах схожі.

За договором рішення визнають і виконують, зокрема, якщо воно остаточне й виконуване за правом України, суд, що його ухвалив, був компетентним за договором, відповідач, який не брав участі, отримав виклик вчасно й у належному порядку, сторону не позбавили можливості захисту, у Польщі раніше не було остаточного рішення чи розпочатого провадження про той самий спір і застосовано право, визначене договором (ст. 50). Заяву можна подати безпосередньо до компетентного суду держави визнання або через суд першої інстанції, який розглядав справу. До неї додають завірену копію рішення з відміткою про законну силу й виконуваність, документ про належне повідомлення відсутньої сторони й завірений переклад польською (ст. 51). Суд при цьому лише перевіряє, чи виконано умови ст. 50–51 (ст. 52 ч. 2).

За ЦПК Польщі рішення не визнають, зокрема, якщо воно не набрало законної сили, належить до виключної юрисдикції польських судів, відповідача не повідомили належним чином про позов, сторону позбавили можливості захисту або визнання суперечило б публічному порядку (ст. 1146 § 1). Щоб рішення можна було примусово виконати (польський термін — tytuł wykonawczy), польський суд має констатувати його виконуваність: за заявою кредитора, з доданими документами зі ст. 1147 і доказом, що рішення виконуване в державі походження (ст. 1150–1151). Про виконуваність вирішує окружний суд за місцем проживання чи місцезнаходження боржника, а боржник має два тижні від вручення копії заяви, щоб надати свою позицію (ст. 1151¹).

Судовий наказ у польському суді: умови й строки для боржника

Якщо договір не відсилає до українського суду, альтернатива — позов у Польщі. Для грошової вимоги польський суд може видати судовий наказ (ст. 480¹ § 1 ЦПК Польщі). Таких проваджень два: upominawcze — загальне, і nakazowe — коли борг підтверджено документами. У провадженні upominawcze (ст. 499) наказ видають, крім випадків, коли за позовом вимога очевидно необґрунтована, факти викликають сумнів або задоволення вимоги залежить від зустрічного виконання. У провадженні nakazowe (ст. 485) наказ видають, якщо факти підтверджено доданим до позову офіційним документом, прийнятим боржником рахунком або вимогою про сплату з письмовим визнанням боргу чи, за § 2, векселем або чеком. Тож прийнятий боржником рахунок має значення не лише для переговорів.

Боржник має строк, щоб задовольнити вимогу або оскаржити наказ. У провадженні upominawcze він становить два тижні від вручення, якщо наказ вручають у Польщі, і місяць, якщо за кордоном на території ЄС. У nakazowe — місяць, якщо вручення відбувається на території ЄС. Поза ЄС для обох видів — три місяці (ст. 480² § 2). Після заперечення боржника (sprzeciw) у провадженні upominawcze наказ втрачає силу в оскарженій частині (ст. 505 § 2), а справу розглядають за загальними правилами або в окремому провадженні, належному для цієї справи, якщо спеціальна норма не передбачає іншого наслідку (ст. 480¹ § 2). Скільки це триватиме й які шанси на стягнення, закон не визначає, і прогнозів ми не даємо.

Що зробити до відвантаження і при простроченні

Нижче наші рекомендації, а не вимоги закону.

  1. Візьміть витяг із KRS і звірте підпис на договорі. Перевіряйте, чи особа, яка підписує, має право діяти від компанії: DebtStrike називає договір, підписаний особою без права представництва, однією з типових причин, чому кредитор програє.
  2. Перевірте компанію в KRZ і її звітність у KRS. Запис про закрите безрезультатне провадження чи банкрутство — сигнал переглянути умови (передоплата, часткова оплата) або шукати іншого покупця. Якщо фінансовий рік календарний, після 15 липня у витягу має бути позначка про звіт за попередній рік, а до 15 липня — щонайменше за позаминулий. Чистий KRZ не гарантія: закрите безрезультатне провадження там видно лише сім років. Пам’ятайте, що KRS може показувати компанію діючою й тоді, коли в KRZ уже є запис.
  3. Пропишіть у договорі право, суд і застосовність конвенції 1974 року. Домовтеся письмово, яке право регулює договір, який суд розглядатиме спір і чи застосовується конвенція (сторони можуть прямо її виключити, ст. 3). Вибір українського суду означає ще й процедуру визнання та виконання в Польщі.
  4. Зберіть докази поставки. DebtStrike вказує як проблему брак підтвердження поставки у формі, яку прийме польський суд, зокрема підписаної CMR чи акта приймання. Прийнятий боржником рахунок (ст. 485 § 1 п. 2 ЦПК) допомагає і в провадженні nakazowe.
  5. Запишіть дату, коли мала надійти оплата, і дату, коли спливає найкоротший можливий строк давності. Для планування беріть два роки за ст. 554 ЦК Польщі, подовжені до 31 грудня року, в якому вони спливають (в умовному прикладі — 31 грудня 2028 року); чотири роки конвенції не вважайте гарантованими, доки юрист не підтвердить, що вони застосовуються до вашого договору.
  6. Не чекайте після прострочення. Звернення до польського суду перериває давність (ст. 123 § 1 п. 1 ЦК Польщі), визнання боргу боржником теж (п. 2), а прострочення без дій лише наближає кінець строку.

Український валютний контроль для експортера діє незалежно від польського процесу: загальну картину строків розрахунків і санкцій ми розбирали в матеріалі про валютний контроль для ЗЕД, а про пеню за невчасну валютну виручку — в матеріалі про строки 180 і 270 днів.

Розбір не є індивідуальною юридичною консультацією. Ми працювали з текстами Цивільного процесуального кодексу Польщі (Dz.U. 2026 poz. 468), Цивільного кодексу Польщі (Dz.U. 2026 poz. 795), закону про Національний реєстр боржників (Dz.U. 2025 poz. 1584 і зміни 2021 poz. 1080), закону про бухгалтерію (Dz.U. 2026 poz. 522), закону про KRS (Dz.U. 2025 poz. 869) і договору між Польщею та Україною від 24 травня 1993 року (Dz.U. 1994 nr 96 poz. 465) за публікаціями на api.sejm.gov.pl, зі статусом і описом конвенції 1974 року на сайті UNCITRAL (статті 3, 4, 9, 10, 13 і 23 за текстом зі стороннього дзеркала, звіреного з описом UNCITRAL) та з даними DebtStrike, які компанія надала нам листом.

Часті запитання про перевірку польського покупця і стягнення боргу

Є три опори: витяг із KRS (щоб звірити, хто має право представляти компанію), фінансова звітність і Національний реєстр боржників (KRZ). Якщо фінансовий рік календарний, звіт за попередній рік мали затвердити до 30 червня й подати до 15 липня, тому після цієї дати відсутність позначки про подання звіту — привід запитати покупця, чому звіту немає (позначка у витягу може з’являтися із затримкою). Відсутність запису в KRZ ще нічого не гарантує, бо записи показуються в реєстрі обмежений час.

Залежить від того, яке право діє для договору. Якщо застосовується конвенція 1974 року, строк — чотири роки; якщо договір підпорядковано польському праву, вимога продавця з продажу в межах його підприємницької діяльності застаріває за ст. 554 ЦК Польщі за два роки, і строк добігає кінця 31 грудня. Як польські суди співвідносять конвенцію зі ст. 554, ми не з’ясовували, тому для планування безпечніше брати два роки, а чотири не вважати гарантованими без підтвердження юриста.

У KRZ потрапляють, зокрема, компанії, щодо яких виконавче провадження закрито, бо з нього очевидно не буде отримано суму, більшу за виконавчі витрати, а також відомості про банкрутство й реструктуризацію. Це не вирок про неплатоспроможність, а ознака, що принаймні одне виконавче провадження вже не дало результату. Записи про закрите безрезультатне провадження перестають показуватися в реєстрі через сім років від внесення.

Якщо договір 1993 року між Польщею та Україною застосовується до спору, його може розглядати і польський суд за місцем покупця, і український, коли в Україні є предмет спору чи майно відповідача або сторони так домовились. Рішення українського суду в Польщі спершу треба визнати, а польський суд за заявою кредитора має підтвердити, що його можна виконувати; до заяви додають документи, зокрема (за договором 1993 року) завірений переклад польською.

Для грошової вимоги польський суд може видати судовий наказ: upominawcze — загальне наказне провадження, nakazowe — на підставі документів, зокрема офіційного документа чи прийнятого боржником рахунку. У провадженні upominawcze боржник має два тижні від вручення, якщо наказ вручають у Польщі, і місяць, якщо за кордоном на території ЄС. У nakazowe — місяць, якщо вручення відбувається на території ЄС, а поза ЄС для обох видів — три місяці. Скільки триватиме справа й які шанси на стягнення, закон не визначає.

Розсилка «Радар»

Що змінилося в законах для бізнесу — раз на тиждень

Нові закони, рішення регуляторів і дедлайни простою мовою, з кроками для компанії. Без реклами.

Натискаючи «Підписатися», ви погоджуєтесь отримувати розсилку DELO.NET.UA. Відписатися можна одним кліком у будь-якому листі. Політика конфіденційності

Поділитися матеріалом

Офіс торгової компанії з архівною кімнатою, де під лампою лежить розкритий реєстр, великий календар із золотою останньою клітинкою на фасаді та вантажівка, що виїжджає крізь шлагбаум Перевірка польського покупця перед відвантаженням: KRS, KRZ і строки стягнення боргу Економіка delo.net.ua

Куди поділитися