Заявку на бронювання роботодавець подав, а в «Резерв+» у працівника досі немає відстрочки — найчастіша ситуація, з якою HR приходить до юриста. Скріншот «заявку подано» нічого не підтверджує: результат видно лише тоді, коли відстрочка з’явилася у військово-обліковому документі працівника. Нижче — як перевірити статус бронювання з обох боків, де шукати причину, якщо його немає, і що робити далі.
Як працівнику перевірити бронювання в «Резерв+»
Найшвидший спосіб — застосунок «Резерв+». Після входу через BankID потрібно відкрити військово-обліковий документ і оновити його: дані підтягуються з реєстру «Оберіг». Якщо бронювання оформлено, у документі з’являється відстрочка із зазначенням строку, до якого вона діє, і підприємства, яке забронювало працівника. З документа можна сформувати PDF із QR-кодом, який пред’являють за потреби.
Якщо відстрочки немає одразу після того, як роботодавець отримав позитивне рішення, варто оновити документ ще раз пізніше: реєстри синхронізуються не миттєво. Але якщо статус не з’являється і наступного дня, проблема вже не в синхронізації, і причину треба шукати на боці роботодавця.
Як роботодавцю побачити результат заявки в «Дії»
Бронювання працівників оформлюється лише електронно через портал «Дія», і подати заявку може тільки компанія, включена до переліку критично важливих підприємств або до оборонно-промислового комплексу. Для критично важливих компаній розгляд триває до трьох днів. Результат приходить на електронну пошту і в кабінет на порталі, і для кожного працівника в ньому один із трьох статусів: «заброньовано», «не заброньовано» або «не підлягає бронюванню».
Статус «не заброньовано» чи «не підлягає бронюванню» означає, що перевіряти «Резерв+» марно: відстрочка там не з’явиться, доки не буде усунено причину і подано нову заявку.
Як перевірити статус усіх працівників одразу
Для загальної картини по компанії в «Дії» є окрема послуга «Відомості про працівників з Реєстру військовозобовʼязаних». Керівник або уповноважена особа підписує запит кваліфікованим електронним підписом юрособи, і компанія отримує на пошту та в кабінет відомості про статус кожного офіційно працевлаштованого військовозобов’язаного. З 13 серпня 2026 року через цю послугу роботодавці отримують також список працівників із даними їхнього персонального військового обліку.
Цю вибірку варто робити до подання заявок на бронювання, а не після відмови: вона показує розбіжності в даних реєстру, через які заявку відхилять, і дає готовий список тих, кого взагалі можна бронювати.
Чому статус бронювання не з’являється
Частина причин закладена в самих правилах. Працівника не забронюють, якщо він має статус призовника, виключений з військового обліку, молодший за 18 або старший за 60 років, або вже має чинне бронювання від іншого роботодавця. Ще одна поширена причина — розбіжності в даних: інший РНОКПП, помилка в прізвищі чи неактуальні відомості в реєстрах, через які система не може зіставити працівника.
Окремо варто перевірити умови для самого підприємства. Бронювання працівника не існує окремо від статусу компанії: якщо вона не відповідає критеріям критичності, зокрема щодо рівня зарплат (для більшості підприємств середня зарплата має бути не меншою за три мінімальні, тобто 25 941 грн; для територій бойових дій і тимчасово окупованих — 21 617,50 грн), бронювання недоступне або не буде продовжене. Для частини галузей умови суворіші — про те, як змінилися правила для ІТ-компаній, ми писали в матеріалі про бронювання айтівців і вищий зарплатний поріг.
Що робити, якщо відстрочки так і немає
Діяти варто в такому порядку. Спершу працівнику — оновити документ у «Резерв+» і переконатися, що відстрочки справді немає. Далі роботодавцю — відкрити результат заявки в кабінеті «Дії» і подивитися статус саме цього працівника та причину відмови, якщо вона вказана. Якщо статус «заброньовано», а в «Резерв+» порожньо понад добу, варто звернутися до служби підтримки «Резерв+» або «Дії» з даними заявки.
Якщо ж статус «не заброньовано», потрібно усунути причину — виправити дані, перевірити відповідність компанії критеріям — і подати нову заявку. Звертатися до ТЦК зазвичай доводиться лише тоді, коли розбіжність саме в даних військового обліку, які цифрові сервіси виправити не можуть.