Три різні товари в одній посилці до ЄС тепер дають €15 митних платежів ще до ПДВ: по €3 мита і по €2 нового збору за кожну позицію. П’ять однакових футболок обійдуться в €5. Так рахується посилка вартістю до €150, куплена дистанційно, без пільгового (преференційного) мита. З 1 листопада 2026 року до тимчасового мита €3, що діє з 1 липня, додався збір €2 за обробку митної декларації (Union handling fee, UHF). У деклараціях тепер потрібні й ідентифікатори товару (PID: M-PID, NS-PID і S-PID), які продавець передає тому, хто декларує посилку. Для українського продавця B2C-посилок до ЄС це перерахунок маржі й порядок у каталозі, і найбільше це зачіпає тих, хто кладе в одну посилку кілька різних товарів.
Збір 2 євро і мито 3 євро на посилки до ЄС: у чому різниця
Це два різні платежі, і вони складаються. Мито €3 діє з 1 липня 2026 року на кожну позицію в посилці вартістю до €150, проданій дистанційно. Воно тимчасове, до 1 липня 2028 року, хоча Єврокомісія може запропонувати продовжити його (про це нижче, у розділі про дати). Збір €2 — плата митниці за обробку заяви на випуск товару у вільний обіг. Він діє з 1 листопада 2026 року і, на відміну від мита, не має кінцевої дати. Про це йдеться в настанові Єврокомісії від 5 жовтня 2026 року. Ірландська податкова й митна служба Revenue підтверджує: від 1 листопада на кожну окрему позицію в посилці додатково діє збір €2.
| Критерій | Мито €3 | Збір UHF €2 |
|---|---|---|
| Що це | Тимчасове мито за кожну позицію | Плата за послуги митниці, не мито |
| Поріг вартості | Посилки до €150 | Немає: стосується й посилок дорожче за €150, якщо це дистанційний продаж |
| Дія в часі | З 1 липня 2026 до 1 липня 2028 | З 1 листопада 2026, без кінцевої дати |
| Преференція | Пільгове мито можна заявити лише в повній декларації (H1) і лише якщо ПДВ не збирали через IOSS | Збір стягується й за наявності преференції |
| Повернення | Анулювати декларацію через повернення товару не можна; лишаються лише загальні підстави для відшкодування мита | Не повертається |
IOSS — це спрощена схема, за якою ПДВ збирають під час оплати замовлення, а не на кордоні. Для замовлень через IOSS обидва платежі діють завжди.
Як рахується збір €2: що таке позиція в посилці й приклади розрахунку
Збір і мито нараховуються за позицію, а не за посилку чи за штуку. Позиція — це рядок митної декларації: однакові товари (з тією самою тарифною класифікацією й описом) дають один рядок, різні — окремі. Кількість штук у рядку на суму не впливає. Так само описує це Нова пошта: €2 за кожну товарну позицію в декларації, три позиції дають €6, п’ять — €10.
Технічна деталь: у спрощеній декларації H7 вказують 6-значний код ГС (Гармонізованої системи опису та кодування товарів), у H6 — код КН (комбінованої номенклатури), а в повній декларації H1 — 10-значний код TARIC. Тому на практиці різні товарні коди дають різні рядки.
Приклади для посилки до €150 без преференції (за логікою Revenue і Єврокомісії, цифри — наш розрахунок):
| Кошик | Позицій | Мито €3 | Збір €2 | Разом до ПДВ |
|---|---|---|---|---|
| 5 однакових футболок | 1 | €3 | €2 | €5 |
| Футболка й блокнот | 2 | €6 | €4 | €10 |
| Три різні товари | 3 | €9 | €6 | €15 |
Приклад із двома позиціями взято з розрахунку Revenue: футболка й блокнот дають 2 × €3 і 2 × €2. ПДВ країни призначення рахують окремо, і нараховують його також на сам збір: і в стандартній процедурі, і за спеціального режиму ПДВ для малоцінних посилок.
Для тих, хто збирає замовлення з кількох товарів, важлива ще одна деталь. Товари, замовлені разом, але відправлені окремо, настанова вважає окремими відправками з окремими деклараціями. Тому за ту саму позицію у двох посилках збір сплатять двічі, і кожна додаткова відправка знову додає збір за цю позицію. Це наше прочитання норм настанови, оператори прямо такого прикладу не наводили.
Перші повідомлення операторів розходились: на 20 жовтня Укрпошта описувала збір як €2 за відправлення, а пізніше, за переказом Forbes, говорила про код товару. Орієнтуйтесь на позицію: це формулювання настанови Єврокомісії й Revenue.
Хто платить збір Union handling fee (UHF): декларант, а не покупець за замовчуванням
Боржником за збір є декларант, тобто особа, яка подає митну декларацію. Декларантом, за настановою Єврокомісії, насамперед має бути платформа, продавець, перевізник чи агент, і відповідальність за мито €3 та збір лягає на нього. Споживач стає декларантом лише в крайньому разі. Порядок визначення декларанта такий (він чинний до 30 червня 2028 року):
- Спершу компанія, зареєстрована в IOSS (зазвичай це платформа чи маркетплейс), або її непрямий представник. Непрямий представник — посередник, який подає декларацію від власного імені, але в інтересах іншої особи.
- Якщо IOSS немає — компанія, яка збирає ПДВ за спеціальним режимом для малоцінних посилок, або її представник.
- Далі непрямий представник імпортера.
- Лише потім будь-яка інша особа, у тому числі споживач. Це можливо тільки в державах із безкоштовною веб-декларацією для громадян і коли ПДВ не збирали через IOSS.
Для відправлень, які йдуть через оператори в рамках Всесвітнього поштового союзу, митниця може прийняти за декларанта непрямого представника в ЄС, якого призначив поштовий оператор країни відправлення. У практиці українського продавця платіж зазвичай проходить через оператора: за повідомленням Нової пошти, збір додається до митних платежів у розрахунку відправлення й не повертається, навіть якщо посилку повернули відправнику.
Хто з вас двох, продавець чи покупець, зрештою несе €2, правила ЄС не вирішують: це питання умов продажу й договору з оператором. На нашу думку, якщо в оферті обіцяно доставку «з усіма митами», збір фактично лягає на продавця. Якщо збір стягують із покупця під час продажу в схемі IOSS, він входить до бази ПДВ у місячній декларації IOSS.
Окремо про юридичний нюанс. Для митного боргу, зокрема мита €3, настанова додає: якщо декларант діє як непрямий представник, боржником стає й особа, від імені якої він діє. Коли це непрямий представник імпортера, такою особою є отримувач посилки. Для самого збору настанова називає боржником декларанта (стаття 20(5) нового Митного кодексу ЄС) і зазначає, що для боржників діють окремі правила. Тож перенесення цього нюансу на збір було б нашим припущенням, а не нормою.
Повернення товару збір не скасовує. Він виникає з моменту прийняття декларації й не повертається, навіть якщо товар не випущено або декларацію анульовано. Якщо товар повертають, відшкодовують тільки ПДВ (і в стандартній процедурі, і за спеціального режиму): загальну суму разом із ПДВ, нарахованим на збір. Сам збір лишається сплаченим.
Ідентифікатори товару PID: M-PID (C127), NS-PID (C128) і S-PID (C129)
З 1 листопада 2026 року митні декларації на товари в дистанційних продажах у посилках до €150 мають містити ідентифікатори товару. Подає їх митниці декларант, а продавець і виробник присвоюють коди й передають їх декларанту. Добровільно їх можна було подавати з 1 липня, без санкцій. Мета, за настановою, — дати митниці дані, за якими з однієї перевірки можна вийти на всі схожі небезпечні чи неякісні товари. Ідентифікаторів три:
- M-PID (код документа C127) — код, який присвоїв онлайн-продавець, маркетплейс або платформа, під яким товар продається. Він унікальний у межах майданчика незалежно від кількості продавців, які пропонують цей товар. Якщо ви торгуєте через маркетплейс, це код майданчика, а не ваш внутрішній артикул.
- NS-PID (C128) — нестандартизований код виробника (для сільгосппродукції й сировини — того, хто її виробляє) чи постачальника продукту, не спирається на міжнародний стандарт.
- S-PID (C129) — стандартизований код виробника, наприклад штрихкод EAN або ISBN для книг.
M-PID і NS-PID потрібні в усіх випадках, без винятків. S-PID потрібен лише тоді, коли він існує; якщо коду немає, у декларації вказують спеціальний код Y081 («стандартизованого ідентифікатора не існує»). Виробник може використати S-PID і як NS-PID, якщо йому так зручніше. Для наборів, де кілька товарів об’єднано в одну позицію, коди повторюють для кожного товару, а Y081 ставлять лише тоді, коли стандартизованого коду немає в жодного з товарів набору.
Якщо ви самі виробляєте товар і штрихкодів у вас немає, настанова це передбачає. Коли NS-PID ще не існує, виробник або постачальник має його присвоїти, а структура довільна. Тож ваш внутрішній артикул може стати NS-PID, якщо він ідентифікує конкретний варіант виробу.
Для окремих товарів є вузьке спрощення. Для необроблених сільськогосподарських і швидкопсувних товарів, ремісничих виробів, антикваріату, предметів колекціонування й мистецтва із переліченими в настанові кодами КН вимога вважається виконаною, якщо в C127 вказано умовне значення «M-PID», а в C128 — «NS-PID». Перелік кодів у настанові позначено як неповний, тож код своєї продукції звіряйте з розділом 8.8 настанови й з оператором. Для персоналізованих виробів, виробів на замовлення з друком (print-on-demand) і вживаних товарів цієї поблажки немає: для них потрібні справжні ідентифікатори.
Рівень, на якому присвоюється код, має значення. Один PID відповідає одному варіанту товару: той самий бренд, розмір, колір, упаковка. Свідоме присвоєння коду на рівні партії чи окремої одиниці там, де існує рівень моделі, настанова трактує як порушення обов’язку подавати повні й точні дані (стаття 274(1)(b) нового Митного кодексу ЄС).
Бізнес-відправлення між компаніями (B2B) вимога в принципі не охоплює. Щодо порогу вартості настанова пояснює: вимога діє для товарів у посилках вартістю до €150, а Єврокомісія змінює Додаток B, щоб це уточнити, бо в його чинному тексті вимога сформульована для всіх дистанційних продажів. На дату настанови (5 жовтня 2026 року) цю зміну ще не було ухвалено; чи ухвалили її відтоді, ми не з’ясували. Тож на практиці безпечніше готувати PID на весь B2C-каталог, а не лише на дешеві позиції: це наша порада, а не вимога настанови.
Розміру покарання за декларацію без PID настанова не називає. Вона допускає, що декларацію можуть затримати чи відхилити. Нова пошта попереджає, що без правильних ідентифікаторів оформлення може затриматися або відправлення повернуть, і радить не підставляти номер замовлення замість ідентифікатора.
Що зробити експортеру до наступної відправки
За настановою Єврокомісії:
- Перевірте, чи товар підпадає під спрощення (ремісничі вироби, антикваріат тощо із зазначеними кодами КН). Якщо так, достатньо умовних значень «M-PID» і «NS-PID»; якщо ні, присвоюйте справжні коди.
- З’ясуйте M-PID. Для продажу через маркетплейс його присвоює сам майданчик: дізнайтесь, який саме код товару він передає митниці. У власному інтернет-магазині це код, під яким товар продається у вас.
- Визначте NS-PID на рівні варіанта товару (розмір, колір, упаковка), а не партії чи окремої одиниці. Візьміть код у виробника чи постачальника. Якщо виробник ви, а коду ще немає, присвойте його самі: структура довільна.
- Внесіть S-PID, якщо він є (EAN, ISBN). Якщо стандартизованого коду немає, у декларації вказують Y081.
- Передайте коди тому, хто декларує посилку. За настановою, продавець і виробник мають дати ідентифікатори декларанту, щоб той міг подати їх митниці.
- Рахуйте €2 на кожну позицію, а для посилок до €150 без преференції ще й €3 на кожну позицію. Кількість штук у позиції на суму не впливає.
Наші поради (з даних операторів і логіки правил, не з настанови):
- Перевірте, де ваш оператор приймає коди: Нова пошта, за її повідомленням, через API і бізнес-кабінет, Укрпошта, за переказом Forbes, через нові поля в кабінеті відправника з 21 жовтня.
- Зберігайте M-PID, NS-PID і S-PID в одній таблиці каталогу чи CRM, щоб підтягувати їх у кожне замовлення автоматично.
- Перерахуйте маржу й собівартість кошиків із кількома різними товарами: збір не повертається, а кожна нова позиція в посилці до €150 без преференції додає €5.
- Не розбивайте одне замовлення на кілька відправок без потреби: за нашим прочитанням настанови, збір за ту саму позицію тоді сплатять у кожній посилці.
- Штрихкод магазину на коробці чи цінник — ще не S-PID: стандартизований код присвоює виробник. Чи є такий код у вашого товару, уточніть у виробника.
- Уточніть в оператора, як збір відображається в калькуляторі до відправлення, і хто саме є декларантом на вашому маршруті.
- Подумайте про комплекти, але лише після перевірки з оператором, як вони потраплять у декларацію: для наборів PID вказують на кожен товар.
Дати: коли діють мито €3, збір €2 і вимога PID
- 1 липня 2026 року — мито €3 на посилки до €150; PID добровільні.
- 1 листопада 2026 року — збір €2 і обов’язкові PID.
- До 1 грудня 2027 року — Єврокомісія має оцінити, чи буде готовий Центр митних даних ЄС (Customs Data Hub) для е-торгівлі до 1 липня 2028 року. Якщо не буде, вона може запропонувати продовжити тимчасове мито €3 на довший строк.
- 1 липня 2028 року — за чинним планом закінчується тимчасове мито €3 і запускається Центр митних даних. Для товарів, які продаються з митного складу для дистанційних продажів, розмір збору знизиться.
Окрема історія — Україна: закони про ПДВ на посилки до 150 євро стосуються ввезення в Україну і діятимуть не раніше 1 липня 2027 року та лише через 45 днів після рішення Кабміну. Як автоматизується митне оформлення на цьому напрямку загалом, розібрано в матеріалі про цифрову митницю в логістиці Україна — ЄС.
Що лишається невідомим
- Покарання за відсутній PID. Розміру санкцій настанова не називає; відомо лише, що декларацію можуть затримати чи відхилити.
- Преференція для українських товарів. Настанова описує, як заявити пільгове мито, але чи підпадає конкретна українська посилка під преференцію, залежить від товару й документів; потрібна консультація з оператором чи брокером.
- Тарифи операторів. Чи змінили Нова пошта й Укрпошта власні тарифи на доставку у зв’язку зі збором, ми не знайшли.
- Масштаб. За оцінкою Укрпошти, яку переказує Forbes, зачеплено близько 25 тисяч дрібних українських експортерів із продажами понад $550 мільйонів. Методології й періоду немає, тож це орієнтир, не офіційна статистика.
Часті запитання про збір €2 і PID для посилок до ЄС
Це збір за обробку митної декларації (Union handling fee, UHF): плата митниці за обробку заяви на випуск товару у вільний обіг, а не мито. Він діє з 1 листопада 2026 року, нараховується на кожну товарну позицію й не має кінцевої дати. Мито €3 діє окремо з 1 липня 2026 року, і обидва платежі складаються.
За позицію, тобто за рядок декларації, незалежно від кількості штук у ньому. Для посилки до €150 без преференції це наш розрахунок: п’ять однакових футболок дають €5 (€3 мита й €2 збору), футболка й блокнот — €10, три різні товари — €15, усе до ПДВ.
За настановою Єврокомісії боржником за збір є декларант, тобто особа, яка подає митну декларацію: платформа, продавець, перевізник чи агент. Споживач стає декларантом лише в крайньому разі. Хто з вас двох, продавець чи покупець, зрештою несе €2, правила ЄС не вирішують: це питання умов продажу й договору з оператором. За повідомленням Нової пошти, збір не повертається, навіть якщо посилку повернули відправнику.
PID — ідентифікатори товару, які з 1 листопада 2026 року мають бути в митних деклараціях на дистанційні продажі в посилках до €150. M-PID (код документа C127) присвоює онлайн-продавець, маркетплейс чи платформа; NS-PID (C128) — нестандартизований код виробника чи постачальника; S-PID (C129) — стандартизований код виробника, наприклад EAN або ISBN. M-PID і NS-PID потрібні завжди, S-PID — лише якщо існує, а якщо його немає, вказують спеціальний код Y081.
Розміру покарання за декларацію без PID настанова не називає: вона допускає, що декларацію можуть затримати чи відхилити, а неподання повних і точних даних відносить до порушень (стаття 274(1)(b) нового Митного кодексу ЄС). Нова пошта попереджає, що без правильних ідентифікаторів оформлення може затриматися або відправлення повернуть.